ЗМІ: що відбувається навколо “офіційної” відбудови Харкова

ЗМІ дослідили, як іде робота над “офіційною” підготовкою до відбудови Харкова, що дійсно було зроблено за цей час, а що залишається на папері або взагалі суперечить задекларованим принципам. 

У квітні 2022 року Харків та Миколаїв стали “пілотними” містами, які обрали для відновлення в межах міжнародного проєкту під егідою Європейської економічної комісії ООН, передає СтройОбзор із посиланням на ХАЦ. 

Харківський міський голова Ігор Терехов, виступаючи онлайн на форумі мерів під егідою ООН, запропонував відомому британському архітектору Норману Фостеру працювати над відновленням Харкова. Той погодився. До роботи долучився фонд Фостера з офісом у Мадриді. Невдовзі для співпраці з ним міськрада сформувала робочу групу харківських архітекторів і не тільки. Очолив її Дмитро Фоменко, керівник архітектурного бюро “Арте”. 

Від початку робочі групи працювали онлайн у форматі відеоконференцій. Архітектори з фонду Фостера жодного разу не були в Харкові, хоча у харківській робочій групі наголошують, що “запрошували їх і не один раз”.Сам Терехов кілька разів зустрічався з Норманом Фостером офлайн. Остання така зустріч відбулася в Лондоні на конференції з відновлення України Ukraine Recovery Conference 2023 21-22 червня. 

2 лютого, напередодні зустрічі Терехова із представниками ЗМІ, в інтернеті з’явилися “Стартові положення нової стратегії розвитку Харкова як необхідна частина Генплану”. У харківській робочій групі архітекторів тоді запевнили, що це не фінальна редакція. Сьогодні керівник групи Дмитро Фоменко називає цей документ підсумком роботи з фондом Фостера.

Архітекторка, учасниця харківської робочої групи Ольга Клейтман стверджує, що співпрацю над проєктом припинили ще взимку, а робота “може десь і відбувається, але кулуарно”.  

“Ця група не збирається, у той час як, наприклад, у Миколаєві кипить робота — вони вже зробили додаток до генплану, — розповідає Клейтман. — Дмитро [Фоменко] наголосив, що закриває цей проєкт і починає новий”. 

Сам Фоменко сподівається, що не кінець співпраці з фондом Фостера.

“Ми віримо, що це пауза, бо вони [фонд Фостера] нам дуже потрібні, — наголошує він. — Щоб Харків був у фокусі на певному рівні, важливо не втратити спілкування з Фостером, не втратити його інтерес до Харкова. Тому сподіваюся, що в цю паузу на тому боці щось відбувається, вони роблять п’ять великих пілотних проєктів, які стануть уже детальним технічним завдання для тих, хто розроблятиме генплан”. 

ХАЦ надіслав листа до фонда Нормана Фостера. На момент публікації цього матеріалу він залишався без відповіді.

На тлі новин про Нормана Фостера та відбудову в Харкові відбувається чимало подій, які викликають суспільний резонанс та часто суперечать обіцянкам міської влади про збереження історичної спадщини, розвиток електротранспорту, зеленого каркасу і культури, залучення містян до міських процесів.

Серед них — знищення трамваю на вулиці Весніна, виселення Муніципальної галереї з її приміщення, встановлення пам’ятника загиблим внаслідок війни дітям без обговорень із громадськістю, знищення старовинного будинку на Бурсацькому узвозі, ігнорування руйнації історичних пам’яток на кшталт будинку Буркевича на Полтавському шляху, будівництво біля “Гіганту” на Пушкінській і наміри щодо будівництва в Саржиному Яру тощо.

Водночас відновленням пошкоджених через російську агресію будинків займається переважно трест “Житлобуд-1”. 

У квітні 2023 року департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради оголосив тендер на проведення містобудівного моніторингу на суму 3 740 302 грн. За тендерною документацією, мета — “обґрунтування необхідності внесення змін до генерального плану м. Харкова та оновлення даних містобудівного кадастру”. Тендер виграло комунальне підприємство “Харківський архітектурно-проєктний центр”, яке очолює Олена Головачова.
“Головачова раніше працювала у нашого [головного] архітектора [Тетяни] Поліванової [після початку повномасштабного вторгнення виїхала до Італії], школу Поліванової [пройшла]”,  — пояснює Ольга Клейтман.

Дмитро Фоменко визнає, що це не той результат, на який сподівалися в харківській робочій групі з відбудови, а напрацювання архітекторів переможець тендеру ігнорує.

“Організація, яка виграла тендер, йде за старим шаблоном, — стверджує він. — Я був впевнений, що вони як мінімум звернуться до нас, аби ознайомитися з нашими тезами і робити моніторинг Харкова більш пильно в тих місцях, про які йшла мова в тезах. Проте на сьогоднішній день зі мною особисто ніхто не зв’язувався, і я дуже хвилююся, що цей моніторинг буде йти своїм чередом, а наші тези — своїм”. 

Дмитро Фоменко додає, що “не всі занурюються у тонкощі термінології”, а Фостер і не повинен був розробляти генплан Харкова.

“Про те, що генплан — це документ, який у принципі не може розробити Фостер, ми знали від початку, але все одно час від часу в соцмережах і навіть від міськради ми чуємо, що Фостер робить генплан, — розповідає він. Я би сказав, що [на виході] ми отримаємо стратегію розвитку міста, позначену на генплані п’ятьма пілотними проєктами.  Вони [фонд Фостера] роблять картографічну частину. При цьому, картографічна частина — наприклад, та, що стосується транспорту — буде цілком пристосована до втілення, бо вони напряму працюють із нашими транспортниками. Тобто це буде не просто якийсь скетч чи ідея, а конкретний проєкт, який потім потрібно буде вкласти в новий генплан”.

Фоменко впевнений, що напрацювання харківських архітекторів із фондом Фостера втіляться в життя, але хотів би повернутися “до точки, де почав утворюватися вакуум, коли тези були створені, але не опубліковані” та врешті отримати фідбек від харків’ян: 

“Мені здається, що коли кожний знатиме, в який бік розвивається його місто, шансів на те, що це все буде реалізовано, набагато більше”.