Вихід з лудоманії: як перестати грати та повернути контроль над життям

Лудоманія – це серйозний психічний розлад. Ігрова залежність має руйнівні наслідки для життя людини. Гемблер це розуміє, але не може подолати потяг до азартних розваг.

У цій статті ми дізнаємося, як проявляється ігроманія та розберемося зі способами повернення контролю над життям.

Прояви ігрової залежності

Розібратися, як перестати грати в азартні ігри, вийде, якщо зрозуміти, коли це потрібно робити. Залежність проявляється у казино та букмекерських конторах. Нижче наведено основні ознаки лудоманії, які мають насторожити гравця:

• необхідність збільшення ставок задля досягнення бажаного рівня задоволення;
• нервовість і дратівливість при спробах припинити грати;
• невдалі спроби контролювати поведінку;
• постійні думки про азартні ігри (планування, роздуми про виграші або програші);
• гра для втечі від проблем із тривожним станом та депресією;
• спроби відігратися після програшів;
• брехня для приховування своєї звички;
• проблеми у стосунках, на роботі чи навчанні;
• залежність від інших у фінансових питаннях через борги.

Якщо ви помітили такі ознаки у поведінці, подумайте, як допомогти людині з ігровою залежністю. Своєчасна корекція дій попередить серйозні наслідки.

Які можуть бути наслідки

Ігрова залежність призводить до кредитів, боргів, до продажу майна або залучення до кримінальної діяльності для отримання грошей. Лудоманія стає причиною конфліктів із подальшим розривом сімейних відносин, втратою друзів та соціальної ізоляції. Гравець не може сконцентруватися на роботі чи навчанні та шукає будь-які способи фінансування розваги. Він стикається з юридичними проблемами за крадіжки та шахрайство. Нехтування відповідальною грою супроводжується депресією, тривожністю, почуттям провини та сорому. У важких випадках можуть бути суїцидальні думки.

Способи вирішення проблеми

Лікування лудоманії потребує комплексного підходу. Самостійно впоратися з цією проблемою важко, тому потрібна допомога фахівців. Вони мають спеціальні підходи, що дозволяють усвідомити факт залежності від азартних ігор. Без цього лікування буде неефективним. Його основні напрями – психо- та фармакотерапія.

Психіатр навчить виявляти та підміняти негативні переконання здоровими альтернативами. Після лікування людина зможе керувати стресом та контролювати імпульсні рішення.

Психологи навчать як позбутися ігроманії самостійно завдяки попередження ситуацій, що провокують бажання відчути азарт. Фахівці залучають сім'ю до процесу лікування, оскільки близькі люди у цей непростий період мають забезпечити підтримку та розуміння.

Оскільки у лудоманів залежність обумовлена виділенням дофаміну, то придушити його вироблення у запущених випадках можна лише за допомогою фармацевтичних препаратів, що використовуються при кодуванні від ігроманії. Антидепресанти використовуються для лікування супутніх психічних розладів, таких як депресія чи тривожність. Стабілізатори напруження допомагають врегулювати емоційний стан та знизити імпульсивну поведінку.

Прискорити одужання гравця можна завдяки участі у групах підтримки. В них залежні люди діляться своїм досвідом і допомагають одне одному подолати залежність. У такій атмосфері вони не почуваються самотніми.

Профілактичні заходи

Азартні ігри не стануть тригером, якщо навчитися вчасно зупинятися. Людині, яка вже відчула на собі проблему залежності, ми рекомендуємо уникати таких розваг у будь-якій формі. Попередить проблему інформування щодо впливу азарту на життя людини.

Після проходження курсу лікування гравець повертає контроль над своїм життям. Щоб не сталося рецидиву, треба продовжувати працювати над собою. Для цього потрібні нові цілі та завдання, що дозволяють зосередитись на позитивних аспектах. Хобі, не пов'язане з причиною проблеми, допоможуть відволіктися та отримати задоволення від життя. Ми рекомендуємо оточити себе позитивними людьми, які підтримають вас у прагненні залишитись вільним від залежності.

Висновок

Ігрова залежність є серйозним розладом, що потребує комплексного підходу до лікування. Ухвалення проблеми, психотерапія, фармакотерапія, підтримка груп самодопомоги та профілактичні заходи можуть допомогти повернути контроль над своїм життям. Важливо пам'ятати, що вихід із лудоманії можливий, і з належною підтримкою та бажанням змін можна подолати цю залежність та повернутися до здорового та щасливого життя.

Автор поста – Олена Билиця – головний редактор ProInternet.