Харків потребує відкритого конкурсу на посаду головного архітектора: позиція громади

фото

27 травня 2025 року з’явився маніфест, підписаний архітекторами, урбаністами, підприємцями та громадськими діячами. Його автори звертаються до Харківської міської ради з чіткою вимогою: провести відкритий і прозорий конкурс на посаду головного архітектора міста
Про це СтройОбзору  розповіла головна редакторка медіа «Люк» Катерина Переверзева

Місто без архітектора і без прозорості

У травні 2025 року Харків залишається єдиним обласним центром України без головного архітектора. Після руйнувань, спричинених війною, це — критична прогалина. Просторове планування, відновлення інфраструктури, збереження історичної спадщини — усі ці сфери потребують фахового управління.

У березні 2024 року головного архітектора Харкова Тетяну Поліванову було звільнено розпорядженням мера Ігоря Терехова. Вона обіймала цю посаду з 2018 року, але після початку повномасштабного вторгнення виїхала до Італії. Архітектурна спільнота Харкова сама ініціювала її звільнення — відповідне звернення оприлюднили в березні 2024 року (посилання).

Нагадаємо, за каденції Геннадія Кернеса головний архітектор був номінальною фігурою, що не мав реального впливу на містобудівні рішення і лише виконував забаганки міського голови. Такий підхід знищив інституцію головного архітектора як незалежного професіонала і залишив місто без стратегічного бачення.

Кланова система — корінь архітектурного занепаду

У травні проєкт «Прозорі міста» оприлюднив рейтинг прозорості міст України за 2024 рік. Харків — останній у списку, з 37 балами зі 100. Проблеми включають відсутність інструментів пошуку на сайті міськради та некоректну роботу реєстрів. Цей результат став символом глибших системних хвороб — нестачі відкритості, публічності, підзвітності та професійного управління.
Архітектурне середовище Харкова роками залишалося заручником кланової системи управління, зокрема, родини Поліванових–Чечельницьких. Їхня діяльність призвела до численних спотворень в урбаністичній тканині міста. Серед найбільш показових прикладів:

  • Знищення чверті Лісопарку під приватну забудову;

  • Знесення зелених бульварів на проспектах Аерокосмічному, Науки та Героїв Харкова;

  • Прибудова до Історичного музею, яка спотворила площу і шкодить самій пам’ятці;

  • Точкова забудова центру з руйнацією історичних об’єктів;

  • Відсутність пішохідних вулиць у центрі міста;

  • Багатоповерхівки на оглядових майданчиках, що знищили міські панорами;

  • Бетонізація зоопарку та знищення вікових дерев;

  • Демонтаж трамвайних маршрутів у центрі;

  • Ігнорування велосипедної інфраструктури;

  • Порушення Генплану при прийнятті рішень;

  • Монополізація житлової забудови.

Ці процеси стали наслідком відсутності фаховості, громадського контролю та інституційної відповідальності.

Влада має дотримуватися закону — і дослухатися до громади

Закон України «Про архітектурну діяльність» (ст. 14) передбачає обов’язкове проведення конкурсу на призначення головного архітектора. Навіть у воєнних умовах можна й потрібно забезпечити публічність — через відкриті консультації з фаховою спільнотою та громадськістю.

Автори маніфесту вимагають:

  1. Оголосити відкритий конкурс;

  2. Публічно сформувати умови конкурсу із залученням експертів, активістів, бізнесу;

  3. Створити Раду громадських експертів для розробки технічного завдання;

  4. Провести стратегічні сесії, опитування, воркшопи з широким залученням мешканців;

  5. Сформувати незалежну конкурсну комісію, до складу якої увійдуть представники профільних організацій, архітектурних спілок, депутатів і громадськості;

  6. Публічно висвітлювати всі етапи — від прийому заявок до обрання переможця;

  7. Інституціоналізувати участь громади у питаннях архітектури;

  8. Оновити статут Харківської територіальної громади, із залученням громадськості, експертів і через публічне обговорення.

Харкову потрібне фахове бачення — не кулуарні призначення

Автори закликають:

  • Міську раду — відкрито комунікувати механізм проведення конкурсу;

  • Профільні департаменти — створити чіткий календар;

  • Архітектурну спільноту — долучитись до фахового відбору;

  • Медіа — висвітлювати процес, щоб запобігти кулуарним рішенням.

«Громада має право на місто».
Харків заслуговує не на копію помилок минулого, а на професійне, прозоре й етичне відновлення. Відкритий конкурс — не лише юридична вимога, а й ключ до майбутнього, у якому враховано потреби людей, природи, історії й поколінь.

Підписати маніфест можна онлайн.