Харківські чиновники витратять понад 4 мільйони на проєкти, які можуть так і залишитися на папері

Фото

03 вересня 2025 року стало відомо, що Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради уклав три угоди з ТОВ «Проєктна майстерня» на розробку проєктно-кошторисної документації загальною вартістю 4,266 млн грн. Про це свідчать дані з порталу Prozorro.

Що замовили чиновники?

  • Капітальний ремонт вулиці Бригади Хартія (від вул. Біблика до вул. Харківських Дивізій) – 1,475 млн грн.
  • Капітальний ремонт вулиці Академіка Богомольця – 1,436 млн грн.
  • Капітальний ремонт вулиці Академіка Грищенка (від вул. Харитоненків до вул. Липовий Гай) – 1,355 млн грн.

Усі ці проєкти укладено без проведення тендерних торгів.

Чому ці роботи називають малоперспективними?

За даними Харківського антикорупційного центру, подібні проєкти в умовах війни фактично не реалізовуються. На їх втілення потрібні мільярди гривень, яких у бюджеті немає. Такі розробки здебільшого залишаються лише на папері, тоді як кошти міста освоюються на нові «майбутні» ремонти, які ніколи не починаються.

«Це не першочергові ремонти або відновлення критично важливих об’єктів. Це масштабні реконструкції, на які сьогодні просто немає ресурсів», – наголошують експерти.

Хто стоїть за «Проєктною майстернею»?

ТОВ «Проєктна майстерня» зареєстроване на початку 2025 року. Керівницею компанії є Ірина Ладиженська, яка раніше очолювала ТОВ «Транс-Техно-Сервіс», що займалося реконструкцією трамвайних переїздів у 2011 році.

Цікаво, що раніше засновником «Транс-Техно-Сервісу» був Євген Ліберман – сусід і родич ексвіцемера Харкова Євгена Водовозова. Сам Ліберман, за даними журналістських розслідувань, навіть надавав чиновнику свою елітну автівку для особистого користування.

Зв’язки простежуються і далі:

  • Ладиженська була директоркою ТОВ «Автомобільний клуб», співзасновником якого є Оскар Водовозов – племінник Євгена Водовозова.
  • Дружина Оскара – Стася Водовозова – сьогодні працює начальником договірного відділу управління фінансово-договірних відносин того самого департаменту, який укладає ці угоди.

Чому це проблема?

Ситуація виглядає як класичне освоєння бюджету через афілійовані компанії. Поки що жоден із подібних проєктів, замовлених департаментом за останні два роки, не отримав фінансування на реалізацію. Вони так і залишаються у вигляді документації, яка коштує мільйони гривень.

Приклади минулих «мертвих» проєктів:

  • реконструкція вулиць у районі проспекту Жуковського;
  • ремонт трамвайних рейок біля вокзалу.

Попри війну, зруйновані будинки та критичну потребу у відновленні житлового фонду, у Харкові продовжують замовляти дорогі проєктні роботи для малореалістичних реконструкцій. А за ланцюжком прізвищ вимальовується знайома картина – система старих зв’язків і «своїх» підрядників, яка нікуди не зникла.