Як і хто будує фортифікаційні споруди на Харківщині
Ситуація на фронті і активні наступальні дії ворога на Донеччині і Куп’янському напрямку, схоже, змусили військово-політичне керівництво країни переглянути стратегію будівництва фортифікаційних споруд.
30 листопада президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо захисних споруд, передає СтройОбзор із посиланням на milukraine.
“На всіх основних напрямках, де потрібно посилитись, прискоритись з будівництвом споруд. Звичайно, це передусім Авдіївський, Мар’їнський та інші напрямки на Донеччині – максимум уваги. Харківщина – це Куп’янський напрямок, також оборонна лінія Купʼянськ – Лиман. І вся Харківщина”, – заявив Володимир Зеленський.
Ні поточна ситуація, ні заява президента Зеленського не означають, що до цього на даних напрямках нічого не будувалося взагалі. Роботи по посиленню захисту Харківської області проводилися, а кошти на це – виділялися. Суми ж, при цьому, виглядають доволі значними. Так, тільки один з департаментів Харківської ОВА вже перерахував підрядникам близько 850 млн грн на будівництво різного типу оборонних споруджень.
Що і за скільки будують
24 листопада в Міноборони України заявили, що створили групу, яка має контролювати будівництво українських фортифікацій. Сам план передбачає різнорівневий тип цього будівництва. Так, на першій лінії оборони будівництвом фортифікаційних споруд мають опікуватися військові підрозділи, а на другій-третій – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України – через залучення приватних підрядних організацій. Залучати пропонують також і ресурси самих ОВА, захист територій яких додатково укріплюють.
За тиждень до цього голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов вже прозвітував про будівництво фортифікаційних споруд в області. За його словами, всього з обласного бюджету в 2023 році на потреби українських захисників запланували 1,2 млрд грн. Понад 400 млн грн з цієї суми мають покривати обласну програму з територіальної оборони в 2022-2023 роках. За кошти саме цієї програми і завершується будівництво 64 фортифікаційних споруд, що коштували 83 млн грн.
"Потреби військових для нас в пріоритеті. Адже вони не можуть чекати день, два чи тиждень. Мова йде про зведення фортифікаційних споруд, допомога в обладнанні другої і третьої ліній оборони, кільцева оборона міст та населених пунктів регіону. Запити надходять системно і ми їх задовольняємо", – зазначив Олег Синєгубов.
Втім, найпростіший аналіз договорів Харківської ОВА в системі “Прозорро” та проплат на Єдиному порталі публічних коштів показує, що коштів на оборонку та фортифікації в області було витрачено значно більше. Це пояснюється тим, що значну частину витрат покривали грошима не лише з місцевого, а й з державного бюджету – напряму. Витрачали ці “оборонні” кошти через Департамент ЖКГ та паливного комплексу області.
За даними сайту “Прозорро”, в 2023 році Департамент уклав договорів на роботи, що стосуються будівництва фортифікацій, оборонних споруд та захисту об’єктів критичної інфраструктури, на суму понад 2 мільярди гривень. Всі ці кошти розподілялись “вручну”, адже тендерів в класичному розумінні ніхто не проводив. Чиновники самі обирали підрядників, без конкурсу. Це можна пояснити специфікою самих робіт, допуск до яких мали б отримати фірми, які можуть запропонувати найвищу якість, а головне – секретність. Останнім також пояснюється і той факт, що замовник в цих договорах також не повинен був розголошувати деталі закупівель.
Топ-підрядник з російським слідом
Найбільшим за сумою підрядником Департаменту є ТОВ “Проектний альянс”. З компанією уклали угод загалом на суму в понад 650 млн грн. Всі угоди, крім однієї, стосуються будівництва в сфері територіальної оборони. За даними порталу “Є-Дата”, “Проектний альянс” вже отримав від Департаменту проплат на понад 270 млн грн.
Через безпекову складову, організатор торгів не опублікував не лише перелік об’єктів, де відбувались роботи, але й закрив у договорі відомість ресурсів. Це, з одного боку, логічно і правильно. З іншого ж боку, це унеможливлює навіть найпростішу перевірку ефективності використання коштів.
Втім, “Проектний альянс” зацікавив більше не прихованими цінами на роботи, а своїми власниками. Ще на початку 2023 року, коли компанія вже почала активно отримувати підряди від ОВА, серед засновників був Ігор Рожков. Людина з таким ім’ям в російських реєстрах значиться і громадянином РФ, і засновником одразу кількох російських фірм. Родина Рожкова, куди входить і Микита Рожков – депутат Харківської райради, обраний від забороненої нині “ОПЗЖ”, активно вела бізнес в РФ. Власне, саме після того як інформація про можливий “російський слід” Рожкових стала публічною, список власників “Проектного альянсу” змінився.
Зараз серед співвласників “Проектного альянсу” є Андрій Колос та Олександр Сорочинський.
Колос працював у структурах нардепа Олександра Фельдмана та був директором Департаменту економіки та міжнародних відносин Харківської ОДА. В останні перед повномасштабним вторгненням роки Колос став членом виконкому Харківської міськради та мав відношення до компанії-забудовника “Строй Сіті”. Остання мала позови щодо будівництва багатоповерхівок на самовільно захоплених землях і проблеми з документами – як в Харкові, так і у Києві.
Оскільки ніяких висновків щодо вартості робіт і матеріалів по тим об’єктам, якими “Проектний альянс” опікується нині, зробити не можна через секретність, інформацію шукали про попередні, незасекречені підряди компанії. Наприклад, виявилось, що “Проектний альянс” під час ремонту покрівлі в одній з військових частин на Харківщині у грудні 2022 року, зазначав вартість тонни оцинкованої сталі товщиною 0,5 мм у 108 800 грн – чи не в півтора рази дорожче, ніж на ринку.
Другим за вартістю угод є ПАТ “Трест-Житлобуд-1”. До повномасштабного вторгнення ця компанія вважалася найбільшим харківським забудовником. Нині ж вона також є основним отримувачем замовлень на відбудову постраждалих багатоповерхівок міста. Від обласного Департаменту “Житлобуд-1” отримав замовлень на суму 556 млн грн і проплат вже на суму в понад 350 млн гре. Майже вся сума призначена для оборонних робіт. Ціни на матеріали також було приховано.
До трійки найбільших оборонних підрядників входить і ТДВ “Житлобуд-2”. Ця фірма також вважається одним з найбільших забудовників міста. З нею Департамент у 2023-му підписав угод на понад 460 млн грн, більше 130 мільйонів з яких вже проплачені.Так, наприклад, “Житлобуд-2” отримав договір на придбання 3 600 габіонів (конструкції з дроту, наповнені камінням чи іншим матеріалом, які є надійним та міцним матеріалом для створення укріплень та захисних споруд) на суму в трішки більше, ніж 36 млн грн.
Один габіон обійдеться бюджету у понад 10 тис. грн, що виглядає як фантастична переплата. Для порівняння, комунальне підприємство “Ладижинський комбінат комунальних підприємств” купує габіони такого ж розміру по 2 840 грн, а в Запорізькій ОВА за чотирьохметровий габіон платять близько 6 000 грн.
ТОВ “Бізнес проект” до середини 2023 року взагалі не брала участь у публічних закупівлях. У квітні директором та засновником підприємства став Віталій Кравченко. З липня він почав набирати людей, а компанія ж почала отримувати підряди на будівництво захисних споруд від Департаменту Харківської ОВА. Договорів вже підписано на 177 млн грн, з яких понад 25 млн грн мають йти на будівництво фортифікацій.
“Бізнес проект” зареєстроване у одному офісі з ТОВ “СТК Монтаж Україна”. Колишнім засновником останньої був Геннадій Хлєбінських, що фігурує в історії з “СК Пантеон”, яка на тендерах Харківської ОВА подавала фейкові документи. Саме Хлєбінських нібито надав сумнівні документи про досвід робіт для ТОВ “СК Пантеон”, що і дозволило фірмі раніше виграти тендери на відбудову багатоповерхівок на деокупованих територіях.
