Експерт: активні роботи ведуться лише у 30% новобудов

Семенцов

За підсумками I кварталу 2023 року лише в 30% новобудов, зведення яких почалося ще до повномасштабного вторгнення, тривають активні будівельні роботи.

Про це СтройОбзору розповів Володимир Семенцов, співзасновник та керуючий партнер компанії INSPI Development. 

За його словами, на даний час переважна більшість об’єктів (близько 80%), в яких тривають роботи, перебувають на високих стадіях готовності - понад 60-70% і вище. Водночас близько 20% - це нові житлові комплекси, старт яких розпочався з другої половини 2022 року.

Найбільша активність на будмайданчиках фіксується в обласних центрах на заході країни та в Києві - 35% і 30% відповідно від загальної кількості об'єктів, що зводяться. В Одесі, Дніпрі та Харкові частка “активного будівництва” становить 12%, 10% і 7% відповідно. Решта об'єктів (близько 6%) зводяться в інших обласних центрах, зокрема Житомирі, Вінниці, Полтаві, Черкасах тощо.

Фахівець звернув увагу на те, що за останні 2 місяці цінова ситуація на первинному ринку житла залишається досить стабільною: номінальні ціни зросли в середньому на 1-1,3% в гривневому еквіваленті. Головними факторами, що формують цінову політику забудовників у 2023 році, експерт вважає: 

  • стабілізацію в економіці країни за рахунок значної макрофінансової допомоги країн-партнерів, 
  • приборкану інфляцію, що за січень-лютий склала лише 1,5%, 
  • відносну стабільність в енергосистемі України.

“Більшість вітчизняних виробників будівельних матеріалів поступово поновлюють свою роботу, зокрема це стосується бетонних заводів. Розуміємо, що цей фактор позитивно впливає як на забезпечення будмайданчиків необхідними матеріалами, так і на цінову ситуацію: виробники, чудово усвідомлюючи наявні воєнні обставини, впроваджують досить гнучку, лояльну систему ціноутворення, тримаючи ціни в адекватних межах”, - підкреслив він.

Що стосується попиту, то, за даними Володимира Семенцова, після відносної нормалізації енергосистеми України та з настанням весни на ринку помітне незначне пожвавлення. Переважна більшість покупців (близько 70%) зацікавлена в придбанні квартир на завершальних стадіях будівництва у відносно безпечних західних регіонах України.

Водночас експерт зауважив, що рівень попиту на новобудови досі вкрай низький і становить до 40% від рівня лютого 2022 року. 

"Програма доступного кредитування  "єОселя", на жаль, на даний час поки себе не виправдала. Адже кількість схвалених кредитів від жовтня 2022 року становить лише 0,5% (з понад 46 тис. заявок), а  на первинний ринок припадає взагалі лише кілька десятків угод. Проте за певного вдосконалення цієї програми (насамперед йдеться про механізми ухвалення рішень про надання кредиту та відповідного фінансування) вона може суттєво збільшити кількість угод на ринку нерухомості, з яких щонайменше 10% може припасти на первинний ринок”, - наголосив Володимир Семенцов.

За його словами, наразі забудовники досі пропонують реальним покупцям суттєві знижки - від 10% до 25%, розмір яких залежить від стадії готовності того чи іншого об'єкта, собівартості будівництва, регіону, локації, наявних фінансових можливостей девелопера продовжувати будівництво без прив'язки до рівня продажів. 

Однак, на його думку, у найближчі 2 місяці рівень попиту навряд чи суттєво зросте. Саме стільки часу потрібно, щоб запрацював Закон 2923-IX “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України”, який впроваджує майнові сертифікати, що матимуть вільний обіг та можуть бути використані громадянами для придбання житла на первинному ринку.

“За оптимальних умов Закон про компенсацію зруйнованого житла потенційно збільшить попит на первинному ринку на 10-15%. Водночас, щоб сертифікати стали дієвими і громадяни почали їх масово вкладали саме у первинний ринок житла, потрібно, щоб запрацювали передбачені механізми отримання компенсації: багато що залежить від ефективності роботи комісій, що ухвалюватимуть рішення про компенсацію, справедливий механізм оцінки пошкодженого чи зруйнованого житла, а також, що найголовніше, - відповідні кошти в держбюджеті для фінансування цього закону”, - підкреслив Володимир Семенцов.