Генплан Харкова: плани міста щодо житлового фонду
СтройОбзор продовжує розглядати тему Генерального плану Харкова. У попередніх статтях ми розглядали, як зміниться транспортна інфраструктура міста та створення "Зеленого каркасу".
Наразі триває робота над 3D моделю Харкова, яку надалі використовуватимуть для презентацій Генплану міста. Згідно з новим Генеральним планом Харкова, який розробляє харківська група архітекторів разом з британським архітектором Норманом Фостером та його командою, один з ключових напрямків стосується житлофого фонду, передає СтройОбзор.
Зокрема 3D модель дозволить отримати віртуальну та фізичну модель міста з точними розмірами, формами, зовнішнім виглядом об’єктів та іншими характеристиками для подальшої презентації нових проєктів забудови та реконструкції житлового фонду.
Перш за все новая концепція включає збереження житлових будинки, які постраждали від обстрілів. Як повідомив мер міста Ігор Терехов, постраждалу забудову хочуть зберегти за принципом – “не забуваючи про минуле”.
"Все, що зможемо, збережемо”, – наголосив він.
Крім того, радянські багатоповерхові будинки, що становлять 80% житлового фонду міста будуть модернізовані за рахунок покращення ізоляції для підвищення енергоефективності, модернізації модульних надбудов для збільшення площі.
"Модернізація вертикальної циркуляції активного виробництва відновлюваної енергії на рівні кварталу. Реконструкція житла просуватиметься замкнутим циклом з використання місцевої промисловості та переробкою сміття”, – пояснив мер.
Відновити та модернізувати
Згідно зі стратегією розвитку міста, основний житловий фонд — це забудова районів міста багатоквартирними різноповерховими (до 9-ти поверхів (є кілька 14-поверхових будівель)) цегляними будинками за індивідуальними та типовими проектами. Значну частку загального міського житлового фонду складають великопанельні 5–9- і 12–16-поверхові будинки серійного виробництва (проектування та будівництво 50–90-х років XX століття). Практично вся ця забудова потребує капітального ремонту, термомодернізації, заміни інженерних систем, насамперед зовнішніх мереж, реконструкції благоустрою прилеглої території тощо.
"На сьогодні велика кількість великопанельних житлових будинків отримали пошкодження різного ступеня внаслідок ракетних, артилерійських та авіаударів. Деякі з них непридатні до експлуатації й будуть знесені. Деякі зазнали незначних пошкоджень, і зараз міська влада доручила проектувальникам визначити можливість їх експлуатації, а будівельників — підготувати будинки до опалювального сезону", - йдеться у стратегії розвитку Харкова.
У ході російської агресії найбільших руйнувань отримав житловий район «Північна Салтівка 3». Проблема реконструкції цього району — не лише архітектурна та містобудівна, а й культурологічна й урбан соціологічна. Пріоритетом у вирішенні проблеми є питання збереження екосистеми, що склалася (включно з об'єктами ментальної прихильності, локальної історії й самих жителів), меморіалізації пам'яті про війну, трансформації та нових смислів району. Для вирішення цих завдань пропонується винести питання реконструкції окремим проєктом як платформу для міжнародного конкурсу в рамках широкого обговорення.
"Після ретельного технічного обстеження із застосуванням спеціальної апаратури, з урахуванням конструктивних особливостей, приймаються рішення щодо посилення елементів будівлі в необхідному обсязі. Крім цього, в обов'язковому порядку встановлюються огороджувальні конструкції будівлі, заповнюються віконні отвори, а також відбувається скління лоджій та балконів (локальна практика). Усе це з чітким дотриманням нормативних показників енергозбереження", - вказано в стратегії.
Меморіалізація пам'яті про війну, трансформація та нові змісти району
Будівництва житла для тимчасово переселених осіб, облаштування притулків - також є одним з основних завдань Генерального плану. А саме - виявлення ресурсу міської території для будівництва нових містобудівних утворень — житлових комплексів нового типу "смарт-сіті", які, своєю чергою, стануть першими елементами Харкова — міста "розумних" технологій".
Це об'ємно-планувальні структури, призначені для проживання на найвищому рівні комфорту. Ця забудова повинна мати інклюзивне середовище, високоякісні сучасні архітектурно-планувальні рішення та благоустрій із пріоритетом пішохода та "зеленого" транспорту. Необхідна розвинена інфраструктура, у тому числі й приміщення для підприємств малого бізнесу — місця застосування праці. Інженерні системи, системи обслуговування, охорони, комунікації, інтернет мають бути об'єднані в систему управління комплексу, забезпечуючи автономність за умов форс-мажорних обставин. Проектування комплексів має вестись з урахуванням принципів "стійкого розвитку" та піклування про навколишнє середовище.
"Особливу увагу необхідно приділити засобам захисту цивільного населення у форс-мажорних обставинах, застосувавши досвід міжнародного співтовариства. Це насамперед малоповерхова (п'ять поверхів) забудова та розвинена підземна урбаністика подвійного призначення. І перше і друге покращують не лише безпеку, а й комфортність середовища. Важливий момент: кожен такий комплекс повинен мати своє "обличчя" — архітектурну стилістику, особливу атмосферу, характерні нюанси. На це вплине містобудівна ситуація-локація, розміри й конфігурація ділянки, ландшафт, оточення та інші особливості території", - йдеть у тексті стратегії міста.
