Пам'ятки Києво-Могилянській академії хочуть передати у державну власність
У Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ» заявили про стурбованість конфліктом навколо Національного університету «Києво-Могилянська академія» та його ініціативою змінити правовий статус історичного комплексу.
Йдеться про законопроект №15445 «Про забезпечення цілісності та особливості правового режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря», який просуває президент НаУКМА Сергій Квіт через народних депутатів, передає БудОгляд із посиланням на Хмарочос.
Як вважають у ДІАЗ «Стародавній Київ», документ передбачає передачу у державну власність та сферу управління Міністерства освіти і науки низки історичних пам'яток, які зараз перебувають у комунальній власності Києва. Зокрема, йдеться про Трапезну зі Святодухівською церквою, Братські келії, Сонячний годинник і Будинок настоятеля. У заповіднику вважають, що така ініціатива може створити новий правовий прецедент у питаннях управління історичними пам'ятками.
При цьому звертають увагу на невирішені питання збереження об'єктів на території академії. Зокрема, за словами керівника ДІАЗу Романа Маленкова, вже близько трьох років блокується дослідження Богоявленського собору, на яке місто виділило кошти, а також не підписується охоронний договір. Окремо Маленков заявив про перешкоди у пошуках поховання гетьмана Петра Сагайдачного. Керівництво академії, за його словами, посилається на неможливість ідентифікації останків.
Глава Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, у свою чергу, заявив, що сучасні антропологічні та історичні методи дають змогу з високою ймовірністю встановити належність останків після проведення археологічних досліджень.
Конфлікт загострився також через доступ інспекторів до історичних об'єктів. У серпні 2026 року Київський центр охорони пам'яток повідомив, що фахівців уперше за 30 років не допустили на територію Києво-Могилянської академії для щорічного обстеження пам'яток. Виконувач обов'язків президента університету Денис Азаров назвав дії комісії незаконними та розцінив їх як політичне переслідування.