Ігор Кушнір: Вартість будівництва збільшується відповідно до росту інфляції

Топ проблем в будівництві зараз – брак робочої сили, дорогі будматеріали та війна. Чи погоджуєтеся ви із цим, чи можете щось додати? Як компанія із ними справляється?

Погоджуюся. В центрі кута все ж стоїть війна, а брак робочої сили, неспокійний курс валюти, через який росте ціна будматеріалів — це вже її наслідки. Більшість будівельників перекваліфікувалися у військових, на майданчиках залишилось дуже мало робітників. Вплив волотильності курсу забудовники відчувають ще з ковідних часів — протягом останніх двох років вартість будматеріалів постійно зростала, що відображувалось на вартості нерухомості. Але з початком війни долар виріс надто стрімко, тож тепер маємо доганяти.

Щодо того, як справляємось, то вибір не великий: або щось робити, аби зупинятись. Другий варіант не про “Київміськбуд”, тож намагаємось найменшими зусиллями дати можливий результат. Будівництва відновили поки лише ті, де маємо фінальну стадію. Днями навіть здали в експлуатацію ЖК “Райдужний” – наша маленька особиста перемога. Будівельні матеріали максимально використовуємо ті, що були закуплені у довоєнний час. Як буде далі — життя покаже.

Яку політику компанія проводить щодо будматеріалів із Росії та Білорусі – чи припиняє їх використовувати? Що це за матеріали? Наскільки вони критичні у процесі?

Матеріали російських виробників “Київміськбуд” по максимуму припинив використовувати ще у 2014 році. Залишилась лише незначна частина продукції, як наприклад базальтова вата та супутні матеріали. У березні цього року вирішили відмовитись і від них. І тут справа не лише у патріотизмі, хоча без нього сьогодні нікуди. Використання вітчизняних матеріалів дозволить забезпечити виробників замовленнями, зберегти робочі місця, наповнити бюджет, підтримати українську економіку. А це дуже важливо!

Як ви оцінюєте динаміку зміни цін на будівництво? Що збільшилося найбільше, а що не знінилося чи знизилося в ціні? Чи на це вплинуло тільки вторгнення, чи додався глобальний ріст інфляції?

Глобальний ріст інфляції додався, звісно. Але ж не варто забувати, що війна в Україні відбивається на багатьох економічних процесах у світі. Тож тут одне тягне за собою інше. З одного боку ми маємо інфляцію через імпорт — високі ціни на нафту та газ у світі відображуються на цінах і в Україні, бо ми ж ці продукти купуємо. З іншої сторони війна суттєво зменшила кількість наших виробництв, порушила логістичні ланцюги та інше, через що ціни також зросли. Всі ці процеси не можуть не стосуватись будівельної галузі. Якщо подивитись аналітику, то з 2015 року інфляція і вартість будівельно-монтажних робіт росте з однаковою швидкістю. А за прогнозами Нацбанку цьогорічна інфляція сягне 31%. Тож і вартість будматеріалів, а з ними і квадратних метрів, також зросте.

Забудовники відновили будівництво тільки старих об’єктів, не спішать будувати нові через війну – а покупці не спішать інвестувати, купувати, піднімати попит. Чи реально якось вийти із цього замкнутого кола, якщо ситуація на фронті буде такою ж як зараз, а війна затяжною? Наприклад, якщо війна в нинішній фазі буде найближчі два роки.

Я б не робив зараз будь-яких прогнозів, адже ніхто не знає, що буде завтра. Коло дійсно замкнене: крани не крутяться, бо люди не купують. Але ж і люди не купують, бо не бачать динаміки будівництва. Думаю, “третя сила” могла б допомогти вийти із цієї ситуації. Створення державної або банківської програми, у рамках якої забудовники могли б отримати фінансування, суттєво сприяло б пожвавленню на ринку. Забудовники отримали б змогу активніше запустити будівельні майданчики. Інвестори б оцінили, що є плюсова динаміка, і почали б купувати. Зрозуміло, що до кінця війни обидві сторони будуть дуже обережні у своїх діях, але певний позитивний сигнал отримали б усі.