Що не так з законопроєктом №5655?
1-2 грудня Верховна Рада України планувала розглянути законопроєкт 5655, текст якого суспільству так і не показали.
Навіть народні депутати — члени профільного комітету отримали остаточну порівняльну таблицю за декілька годин до самого засідання. А вона містить 2110 сторінок!
Законопроєкт раптово зняли з розгляду 1 грудня перед самим засіданням.
Причиною могла стати відсутність голосів у зв’язку з одночасною критикою цього законопроєкту Мінкультом, Асоціацією міст України, а також офіційний лист НАЗК про те, що запропонована редакція не узгоджується з Антикорупційною стратегією та не вирішує проблем недосконалості чинних інструментів контролю та недостатньої прозорості в галузі будівництва.
Корупційні ризики в Мінрегіоні
Мінрегіон перебирає на себе частину функцій ДАБІ включно з винесенням рішень про притягнення учасників ринку до відповідальності та накладенням штрафів.
Всіх учасників ринку, крім забудовників! Центральний орган виконавчої влади, який має забезпечувати формування та реалізацію політики у сфері архітектури буде займатися розглядом скарг та штрафуванням.
При чому подавати такі скарги зможуть якраз забудовники на архітекторів, експертів, органи місцевого самоврядування, навіть на органи контролю.
А от на забудовника поскаржитися не зможе ніхто, адже це не передбачено законопроєктом.
Водночас, саме Мінрегіон буде приймати рішення, кому давати доступ до ринку, а кому ні, адже він буде реєструвати експертні організації, уповноважених осіб містобудівного контролю, сертифікувати архітекторів та інженерів, забирати сертифікати, штрафувати і т. ін.
Все це планується робити через електронну систему, власником якої і є Мінрегіон. "Комп’ютером, який не бере хабара", керують конкретні посадовці.
Все це створює велике корупційне вікно з центрального органу виконавчої влади, а з Міністра — одного з найвпливовіших людей в державі. Ось де формують реальну монополію.
Значні суми штрафів за формальні порушення
Найменший штраф, передбачений законопроєктом для розробників проєктної документації становить 30 прожиткових мінімумів (80,52 тис. грн).
Законопроєкт дає можливість притягнути до відповідальності за формальне порушення будь-якої норми, що не становить суспільної небезпеки. Наявність великих сум штрафів та мінімальних підстав для їх накладення є корупційним фактором.
Адже розробку проєктної документації регулює велика кількість будівельних норм та стандартів, які часом суперечать один одному. Це дає можливість перевіряючому легко знайти підставу для притягнення до відповідальності або не притягнення.
Штрафи накладатиме той самий Мінрегіон або його внутрішній підрозділ. Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом. Ці "подарунки" передбачені для всіх, крім забудовників, бо з-під нагляду Мінрегіону їх вивели. Для них зробили приватний містобудівний контроль.
Запровадження приватного контролю для забудовників
Головна "новація" законопроєкту полягає в передачі містобудівного контролю приватним структурам. Тобто забудовники зможуть створити такі компанії для контролю самих себе.
Подібні інструменти унеможливлюють притягнення забудовника до будь-якої відповідальності, адже такі приватні суб’єкти працюватимуть в очевидному конфлікті інтересів.
І запобіжники у вигляді відсутності кінцевих бенефіціарних власників, які з'явилися до другого читання в законопроєкті, не забороняють реєструвати "дружні" приватні структури на кумів та коханок.
Найгірше в цій ситуації те, що держава знімає з себе будь-яку відповідальність за забудову. Приватні розробники, приватні експертизи, приватний контроль — і жодного нагляду за забудовником з боку держави.
Монополізація ринку
Кожна організація з приватного містобудівного контролю та кожна приватна експертиза для своєї реєстрації в Мінрегіоні повинні мати обов'язковий договір страхування на суми 3-5 мільйонів євро.
Без такого договору їх не зареєструють, а без договору забудовника з містобудівним контролем не можна отримати дозвіл на будівництво. Отже виходить, що такі приватні структури створять собі лише крупні забудовники, які матимуть відповідні кошти, а решта будуть змушені домовлятися з ними.
Це — схема монополізації ринку, яка закладена в так звану "містобудівну реформу". Якщо ти крупний забудовник, у тебе все організовано своїми ж приватними структурами. Якщо ти поменше — домовляйся, плати тим, хто більший, але не факт, що виживеш.
Прописані в законопроєкті критерії самочинного будівництва (висота, щільність, поверховість) недостатні. А процедура визнання об’єкту самочинним будівництвом за рішенням приватної структури на контракті у забудовника по-перше нереальна, по-друге, несе корупційні ризики.
Також одночасно закладені запобіжники, які забороняють визнавати самочинне будівництво приватним містобудівним контролем (наявність речового права третьої особи на об’єкті будівництва);
Органи місцевого самоврядування суттєво обмежуються в правах
Вони не зможуть вписати в містобудівні умови та обмеження на будівництво об’єкту жодних додаткових умов, окрім висотності, щільності та відстаней від вулиць.
За концепцією законопроєкту, ОМС можуть створювати свої органи містобудівного контролю, але тільки забудовник вирішує звернутися до них чи до своєї приватної структури.
Утримання таких органів стане недоцільним, бо вочевидь забудовник обиратиме свої приватні структури. ОМС зобов’язані здійснювати моніторинг забудови, але позбавлені права навіть заходити на ділянку.
Вони повинні вишукувати незаконну забудову візуально заглядаючи через паркани будівництва. У випадку, якщо ОМС все ж таки знайдуть незаконну забудову – вони можуть лише написати скаргу в містобудівний контроль (той самий приватний за контрактом у забудовника).
Мати міську політику в історичному чи іншому місті та впливати на забудову органам місцевого самоврядування буде неможливо. Все це руйнує одну з найуспішніших реформ в Україні – реформу децентралізації.
Громаду також обмежують в правах
Депутати прибрали із закону "Про архітектурну діяльність" навіть можливість обговорення проєктів будівництва. Громаді залишили тільки участь в слуханнях на вже розроблену містобудівну документацію.
Прав ініціювати перевірки, писати скарги чи висловлювати свою думку стосовно об’єктів будівництва для громади не передбачено.
Ініціювати містобудівний нагляд Мінрегіоном зможуть лише ті фізичні особи, у кого зареєстровані речові права на конкретний об'єкт будівництва.
Суттєві утиски прав архітекторів
Законопроєкт №5655 передбачає, що договір на розробку проєкту є одночасно авторським, тобто врегульовує питання належності майнових авторських прав. Це дає змогу забудовнику вимагати від розробника передати майнові авторські права, як умову його найму.
Володіння майновими авторськими правами дозволяє замовнику змінити розробника, на того, хто погодиться вносити будь-які зміни, не передбачені попереднім проєктом.
У випадку володіння майновими правами на проєктну документацію, забудовник має право обирати для здійснення авторського нагляду будь-якого архітектора з ринку.
Вся суть авторського нагляду, як запобіжника від неякісного будівництва таким чином втрачає сенс. Створюється система, в якій доброчесні архітектори залишаться без роботи, а розроблятимуть проєкти ті, хто виконує всі забаганки забудовника.
Це суттєво вплине на якість архітектури та міського простору, адже створюватися ці безіменні об’єкти будуть на основі економічної доцільності в трактуванні забудовників.
Втрата пам’яток архітектури та об’єктів культурної спадщини
Погодження проєктів будівництва з органами охорони культурної спадщини передбачено через електронну систему. На такі погодження ООКС надається 14 днів з можливістю продовження ще на 10 днів.
При цьому діє принцип мовчазної згоди, коли у випадку відсутності погоджень або заперечень проєктна документація на об’єктах культурної спадщини вважається погодженою.
Це закладає широке поле для зловживань і призведе до незворотної втрати пам’яток архітектури та об’єктів культурної спадщини, які і так сьогодні нищаться непорядними забудовниками.
До речі, принцип мовчазної згоди запровадили не тільки в цій частині законопроєкту, але й у приписах про зупинку будівництва з порушеннями. Так у випадку, якщо орган містобудівного контролю (приватний в тому числі) не звернувся до суду протягом 30 днів, припис автоматично анулюється і будівництво можна продовжити попри заборону.
Дискримінаційне страхування відповідальності
Законопроєкт передбачає страхування лише двох учасників галузі – уповноважених осіб з містобудівного контролю та експертних організацій (приватний контроль та приватні експертизи).
При цьому учасники будівництва, які створюють об’єкти архітектури – інтелектуальний продукт, несуть цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну, кримінальну, моральну персональну відповідальність і страхуванню не підлягають.
У випадку, якщо містобудівний контроль чи експертиза закриє очі на якісь порушення – страхова компанія покриє завдану шкоду третім особам.
Тобто приватні контролери та експертизи нічим не ризикують. Якщо станеться аж надто гучний скандал, вони просто закриють своє ТОВ і відкриють нове.
Якщо ж помилку зробить архітектор – він заплатить штраф, буде позбавлений сертифіката (фактично роботи), відшкодує збитки третім особам, бо він не застрахований, продасть нирку щоб знайти кошти на це все.
Але така несправедливість авторів законопроєкту не хвилює. Бо для них всі архітектори, їх професійні громадські організації – лише корупціонери та багатії разом з органами місцевого самоврядування.
А забудовники – "пухнасті зайчики". Виникає питання – а хто ж тоді корумпував ДАБІ, з якою всі борються?
Обговоримо причини такої ситуації
Просування законопроєкту 5655 має конкретних ініціаторів. Це – регіонал-забудовник секретар профільного комітету ВР Дмитро Ісаєнко, чинний заступник Міністра Наталія Козловська та голова правлячої партії Олена Шуляк.
Вони розробили та проштовхують законопроєкт, який фактично створює єдине корупційне вікно в Мінрегіоні для контролю галузі містобудування.
За просування тексту у Верховній Раді відповідає Олена Шуляк, яка давно має інтереси в забудовному бізнесі.
За підтримку з боку Кабміну відповідає Наталія Козловська, давня соратниця Дмитра Ісаєнка, яка працювала з ним разом в міністерствах оборони та регіонального розвитку майже 20 років.
Відповідно до положень законопроєкту, Козловська, як профільна заступниця міністра регіонального будівництва фактично стає менеджером такого корупційного вікна.
Коли з'явився проєкт цього закону, архітектурна спільнота не могла промовчати – бо під загрозою опинилось майбутнє наших міст.
Ми намагалися переконати авторів так званої реформи, що містобудування не може бути іграшкою в руках забудовника, що надприбутки не мають бути важливішими за якість простору наших міст.
Ми надавали свої пропозиції до законопроєкту, ініціювали публічні дискусії, наводили приклади з реальної практики, прагнули всіма засобами зменшити ризики від прийняття такої "реформи".
У відповідь на це команда авторів законопроєкту організувала проти нас відверто чорнушну замовну кампанію в ЗМІ. На невідомих сайтах поширювали брехню про найактивніших представників архітектурної спільноти.
Нас це ще більше згуртувало. Коли опоненти у відповідь на конструктивну критику починають воювати з нами, це значить, що критика потрапила в ціль.
Ми вийшли на акції протесту.
2 жовтня 2021 року в багатотисячному Марші за Київ колона архітекторів налічувала близько 5 сотень людей. Ми вийшли проти конкретних положень законопроєкту.
16 листопада 2021 року архітектори провели всеукраїнську акцію "За справжню містобудівну реформу" одночасно на вулицях 20 українських міст. При цьому автори законопроєкту досі розповідають, що критика лунає лише від пари функціонерів зі Спілки архітекторів. А хто ж тоді всі ці люди на акціях?
Після вуличних протестів від команди авторів законопроєкту до архітектурної спільноти почали надходити більш конкретні погрози та попередження.
Але для нас морально неприйнятно відступати від принципів та цінностей під тиском. Звісно ми не здалися і продовжили послідовно виступати за справжню містобудівну реформу.
В середині липня 2022 року технічний адміністратор реєстру будівельної діяльності – ДП "ДІЯ" без будь-яких офіційних повідомлень створив штучні перешкоди в користуванні НСАУ реєстром будівельної діяльності.
Виникли складнощі із валідацією сертифікатів архітекторів. Це фактично паралізувало можливість працювати в умовах війни. Ми не припинили критику законопроєкту.
У листопаді 2022 року до нас в Спілку архітекторів та квартири прийшли працівники СБУ з незаконнми обшуками у зв'язку з начебто несанкціонованим доступом до незаконно заблокованої електронної системи. Інакше, як абсурдом я це назвати не можу.
Ми про це гучно заявили. Погрози не припинилися.
На цьому тлі у профільному комітеті Верховної Ради відбувається підміна законопроєкту. На сайті ВР з поміткою проходження комітету з’являється не той текст, який був розглянутий комітетом в грудні 2021 року датований якраз груднем 2021 року.
Час на аналіз нового тексту на 2110 сторінок автори законопроєкту вирішили не давати ані депутатам, ані професійним інституціям громадянського суспільства.
30 листопада вивісили порівняльну таблицю (якоїсь нової редакції). Оцініть "прозорість" реформи, текст якої бояться показати!
Отже, 1-2 грудня голосування за цей законопроєкт в другому читанні провалилося. Методи, якими проштовхують №5655 його автори, викликали обурення не лише в суспільстві, а й у народних депутатів.
Національна Спілка Архітекторів України та Архітектурна Палата офіційними листами звернулися до НАЗК з проханням провести антикорупційну експертизу законопроєкту №5655.
Ми закликаємо народних депутатів звернути особливу увагу на цей законопроєкт і у випадку винесення його в залу голосувати проти.
Нам потрібна справжня реформа і містобудівна політика, створена в прозорий та демократичний спосіб за участю всіх учасників галузі, а не лише крупного будівельного бізнесу.
Наслідки будуть незворотними.
Узаконення корупційних схем, нехтування інтересами людей та держави призведе до ще більшої напруги в змученому війною суспільстві.
Наші міста програють конкуренцію європейським за наших же людей. Не можна під прикриттям відбудови ґвалтувати українські міста в гонитві за надприбутками.
Підтримувати цю "реформу" будуть лише особисто зацікавлені в грандіозній картельній змові навколо відбудови держави.
Зазначу, що реформа містобудування – це не якась вузькопрофільна тема. Якість архітектурного простору – це якість життя кожного українця.
Анна Кирій, архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати України
