УПЦ виграла апеляцію у справі про знесення храму-МАФу на Десятинці: що буде далі?
Північний апеляційний господарський суд Києва скасував попереднє рішення суду першої інстанції, який залишив без розгляду скаргу УПЦ на дії державного виконавця, що здійснював знесення церкви біля фундаменту Десятинної церкви. Суд задовольнив апеляційну скаргу релігійної громади "Десятинний храм Різдва Пресвятої Богородиці" і повернув справу на повторний розгляд.
Демонтаж церкви, збудованої у середині 2000-х років поряд з фундаментом історичної Десятинної церкви та поблизу Національного музею історії України, відбувся в ніч з 16 на 17 травня 2024 року. Будівлю знесли у максимально стислі терміни, що викликало чималий резонанс серед громадськості та представників УПЦ.
Судові баталії та подальші кроки УПЦ
За словами адвоката Микити Чекмана, який захищає інтереси УПЦ, рішення Північного апеляційного господарського суду було ухвалене 1 жовтня 2024 року. Суд скасував ухвалу Господарського суду Києва, якою раніше скаргу релігійної громади залишили без розгляду, і направив справу на повторний розгляд.
"Суд апеляційної інстанції врахував доводи релігійної громади та постановив, що рішення першої інстанції потребує додаткового розгляду. Ми вважаємо, що дії державного виконавця, який самовільно залучив суб'єкта господарювання для проведення знесення храму, є незаконними. Хоча це рішення не поверне храм, який було свавільно зруйновано, ми вважаємо, що всі учасники цих незаконних дій мають нести відповідальність як перед законом, так і перед Богом," — зазначив Чекман у відеозверненні на своєму Telegram-каналі.
Історія конфлікту навколо храму на Десятинці
Спорудження храму-МАФу на Десятинці тривалий час викликало суперечки та обурення як з боку представників культурної спільноти, так і серед громадськості. Оскільки будівля була зведена на місці історичної пам'ятки, багато експертів вважали її нелегальною. Під тиском громадськості й державних органів рішення про демонтаж було прийняте у 2023 році, проте безпосереднє знесення відбулося тільки в травні 2024-го.
Акція знесення храму мала політичний контекст і розглядалася як потенційний привід для провокацій. За даними видання Інформатор, знесення могло б викликати конфлікт, який став би приводом для звинувачень "українських радикалів" у насильстві. Такі дії могли б стати ідеальною ілюстрацією для підтримки антиукраїнських наративів, зокрема на тлі чергового етапу ескалації з боку Росії.
Що далі?
Рішення Північного апеляційного суду не означає автоматичного повернення храму, але відкриває шлях для подальших юридичних маневрів з боку релігійної громади. В УПЦ заявили, що мають намір і надалі доводити незаконність дій державного виконавця та планують вимагати компенсації за знесення споруди.
Водночас, ситуація з храмом-МАФом на Десятинці залишається одним із символічних конфліктів між УПЦ та громадськістю, яка вважає цю споруду не лише незаконною, але й таким, що несе загрозу історичній та культурній спадщині України.
Очікується, що повторний розгляд справи у першій інстанції буде супроводжуватися активною участю як представників релігійної громади, так і громадських активістів, які виступають за збереження історичної автентичності місця розташування Десятинної церкви.
