Масштаби пошкоджень Печенізької дамби та ризики для Харкова

Фахівці оцінили наслідки можливого погіршення ситуації на Печенізькому водосховищі. За їхніми розрахунками, проривна хвиля заввишки 3–4 метри може підняти рівень води в річці Сіверський Донець до 5–8 метрів, що створює загрозу для інфраструктури та окремих територій.

Нагадаємо, 7 грудня російська армія нанесла шість ракетних ударів по Печенізькій дамбі. Рух через греблю було одразу закрито, об’єкт отримав пошкодження. Цей удар став черговим у довгій серії спроб Росії зруйнувати дамбу: у 2022 році по ній уже завдавали ударів дронами-камікадзе «Шахед», коригованими авіабомбами (КАБ), ракетами різних типів, FPV-дронами та плануючими бомбами «Молнія».

У 16-му армійському корпусі ЗСУ повідомили, що готові до таких атак: розроблені запасні маршрути, є необхідні запаси та засоби для швидких інженерних робіт. Тому удари по дамбі не критичні для забезпечення оборони регіону.

Раніше Печенізька гребля використовувалася як маршрут евакуації у 2022 році, що робить її ще однією стратегічною ціллю російських атак.

Фахівці сходяться на думці, що ракетними ударами зруйнувати велику гідроспоруду надзвичайно складно. Земляні та бетонні дамби мають значний запас міцності, велику товщину конструкцій і добре поглинають енергію зовнішніх вибухів.

Саме тому приклад Каховської ГЕС показовий: її було знищено одночасним внутрішнім підривом, потужність якого, за оцінками різних інженерних та міжнародних експертів, могла становити до 700 кг вибухової речовини в тротиловому еквіваленті. Внутрішнє розташування заряду дозволило спрямувати енергію вибуху безпосередньо на несучі конструкції, що й спричинило катастрофічний прорив

Печенізька дамба розташована на річці Сіверський Донець у смт Печеніги Харківської області, за 60 км від Харкова. Водосховище простягається від Печених до Стариці на 65 км і забезпечує понад 70% потреб Харкова у прісній воді, щодня постачаючи місту близько 700 тисяч кубометрів води.