Альтернатива в адмінпослугах у будівництві: навіщо змінюють підхід до ДАБК та ДІАМ

Громади залишаються ключовими учасниками процесів містобудування та розвитку територій, адже саме мешканці найкраще розуміють потреби свого середовища, його проблеми та потенціал. Саме тому будь-які зміни у сфері будівництва, зокрема у процедурі отримання адміністративних послуг, викликають природне занепокоєння та активне обговорення.

Особливо це стосується урядової постанови, яка передбачає можливість для замовників будівництва об’єктів класу наслідків СС1 та СС2 самостійно обирати орган для отримання адміністративної послуги — звертатися до місцевого органу державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) або до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ).

Йдеться не про зміну правил будівництва чи послаблення ролі громад, а про створення додаткового механізму захисту прав замовників та підвищення ефективності системи надання будівельних послуг.

Чому виникла потреба змінити систему адмінпослуг у будівництві

Понад 90% усіх документів, які подаються на розгляд органів ДАБК, — це повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об’єктів до експлуатації для об’єктів класу наслідків СС1.

Найчастіше йдеться про приватне будівництво: житлові будинки, гаражі, дачі, господарські споруди. Решта документів стосується більш масштабних проєктів — багатоквартирних будинків, шкіл, лікарень, об’єктів комерційної нерухомості та підприємницької діяльності, які належать до класу СС2.

На практиці замовники будівництва нерідко стикаються з проблемами під час отримання дозвільних документів: безпідставними відмовами, поверненням документів на доопрацювання, затягуванням розгляду заяв, відсутністю зворотного зв’язку або складною комунікацією з органами контролю.

Щомісяця до ДІАМ надходять десятки звернень щодо діяльності місцевих органів ДАБК саме через такі ситуації. Це свідчить про системну проблему, яка потребує практичного вирішення.

Що показує статистика: різниця між ДАБК та ДІАМ

Показники Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) підтверджують, що рівень повернення документів на доопрацювання у місцевих органах часто суттєво вищий, ніж у ДІАМ.

Повернення повідомлень про початок будівельних робіт (2022–2025 роки)

• у Києві — 64–70%;
• у Львові — 36–47%;
• в Одесі — 27–34%;
• у ДІАМ — лише 10–14%.

Щодо об’єктів СС2, то у 2025 році середній рівень відмов у видачі дозволів на будівництво в місцевих органах ДАБК становив близько 36%, тоді як у ДІАМ цей показник був на рівні 20%.

Це означає, що для частини замовників альтернативний шлях отримання адміністративної послуги може стати реальним рішенням, а не формальною можливістю.

Що саме змінює нова постанова

Запроваджені урядом рішення не змінюють державні будівельні норми, не скасовують чинні вимоги та не спрощують правила будівництва. Постанова лише дає право вибору: до якого органу звертатися за адміністративною послугою.

Якщо раніше замовник фактично залежав від одного органу, то тепер з’являється можливість обрати альтернативний варіант. Це дозволяє зменшити адміністративні ризики та захистити право на своєчасне отримання документів.

Особливо важливо це в умовах воєнного стану, коли діє мораторій на перевірки органів ДАБК, а можливості оперативного реагування на проблемні ситуації є обмеженими.

Чи зменшується роль громад та місцевого самоврядування

Одне з головних побоювань громад — можливе послаблення впливу місцевої влади на містобудівні процеси. Проте фактично цього не відбувається.

Ключові принципи, які залишаються незмінними

• органи місцевого самоврядування продовжують надавати адмінпослуги у межах своїх повноважень;
• централізації системи не відбувається — створюється лише альтернатива;
• правила будівництва та вимоги до дозвільних документів залишаються єдиними для всіх;
• контроль за будівництвом здійснюється за однаковими законодавчими правилами;
• усі рішення ухвалюються в межах затвердженої громадами містобудівної документації.

Тобто місцеві органи не втрачають своїх функцій, а мешканці та замовники отримують додатковий інструмент для вирішення проблемних питань.

Автоматична реєстрація документів у будівництві: що вже працює

Окремо варто нагадати, що для об’єктів класу наслідків СС1 вже діє механізм автоматичної реєстрації документів. Він однаково застосовується як у ДІАМ, так і в місцевих органах ДАБК.

Частина документів уже реєструється електронною системою без участі посадових осіб. Це дозволяє мінімізувати вплив людського фактору, зменшити ризики затягування процедур та підвищити прозорість процесу.

У перспективі, із подальшим вдосконаленням ЄДЕССБ, частка автоматично зареєстрованих документів буде зростати, а сама система стане ще більш передбачуваною та зручною для громадян.

Експериментальний формат: що буде далі

Запроваджена ініціатива має експериментальний характер. Це означає, що після певного періоду роботи буде проведено оцінку її ефективності, аналіз практичних результатів та зворотного зв’язку від громад.

Такий підхід дозволяє не лише протестувати новий механізм у реальних умовах, а й доопрацювати його з урахуванням практичного досвіду, потреб місцевого самоврядування та інтересів замовників будівництва.

Фактично йдеться про спробу зробити систему містобудування більш гнучкою, прозорою та орієнтованою на результат.

Чому альтернатива у будівельних адмінпослугах важлива для ринку

Прийнята постанова не змінює базових правил у сфері будівництва та не послаблює вплив громад. Її головна мета — створити додатковий механізм захисту прав замовників у тих випадках, коли існуюча система не працює належним чином.

Можливість вибору між ДАБК та ДІАМ — це не про централізацію, а про підвищення якості сервісу, прозорість процедур та зменшення адміністративних бар’єрів.

Для будівельного ринку України це важливий крок до більш сучасної, цифрової та справедливої системи надання адміністративних послуг, де інтереси громад, забудовників і держави можуть бути збалансованими.