Харків продовжує відновлювати будинки без чіткого плану розвитку мікрорайонів

Харків продовжує відновлювати будинки без чіткого плану розвитку мікрорайонів

Харків у 2025 році продовжує реалізовувати модель відновлення житлових будинків, закладену ще у попередні роки. Йдеться про точковий ремонт окремих об’єктів без затвердженої комплексної стратегії реконструкції цілих мікрорайонів.

Попри те, що на ці роботи витрачаються сотні мільйонів і навіть мільярди гривень, міська влада не визначає чітких строків завершення проєктів та не презентує зрозумілого плану розвитку постраждалих територій. Про це повідомляє «СтройОбзор» із посиланням на Харківський антикорупційний центр.

На цьому тлі архітектурне бачення майбутнього Харкова залишається другорядним. Хоча до розробки концепції відновлення міста залучений відомий архітектор Норман Фостер, на практиці міськрада продовжує діяти за старим підходом — ремонтувати окремі будинки без урахування загальної містобудівної логіки.

У 2024 році спільно з фондом Нормана Фостера було організовано міжнародний архітектурний конкурс на відновлення Північної Салтівки. Він мав стати ключовим кроком до створення «міста майбутнього» з новими стандартами безпеки, енергоефективності та комфорту. Міський голова Ігор Терехов тоді наголошував, що відбудова — це шанс сформувати новий Харків. Проте реальні дії знову звелися до традиційного ремонту пошкоджених багатоповерхівок.

Фактично відновлення житлового фонду у 2025 році відбувається за інерційною схемою. Департамент з благоустрою, відновлення та реконструкції Харківської міськради уклав договори на суму понад 1,1 млрд грн. Основна частина коштів спрямована на ремонт будинків, пошкоджених унаслідок російської агресії. При цьому в договорах часто закладено символічне фінансування — близько 90 тис. грн на один будинок, а продовження робіт залежить від майбутніх субвенцій або коригування бюджету.

Ситуація виглядає особливо суперечливою з огляду на те, що активні бойові дії тривають менш ніж за 20 км від Північної Салтівки. У таких умовах доцільність витрачання мільярдів гривень на відновлення багатоповерхівок викликає запитання, адже значна частина мешканців не впевнена, що зможе повернутися до своїх квартир у найближчій перспективі.

Щодо підрядників, то ключову роль у відновленні відіграє Трест «Житлобуд-1». Компанія уклала 12 договорів на загальну суму близько 550 млн грн. Частина контрактів охоплює проєктування та будівництво підземних шкіл. Серед житлових об’єктів — будинки на вулиці Кричевського, зокрема 16-поверхівка №37, де планується відновлення конструкцій з 7 по 16 поверхи, покрівлі та вікон. Вартість робіт — близько 90 млн грн.

Типовий алгоритм ремонту для Харкова залишається незмінним: заміна вікон і дверей, ремонт покрівель та інженерних мереж. Так, відновлення будинку ОСББ «Кричевського-39» оцінено у 88,48 млн грн, ще один будинок на цій же вулиці — у 67,44 млн грн.

Аналіз кошторисів також вказує на ймовірне завищення вартості будівельних матеріалів, зокрема покрівельних. Наприклад, ремонт будинку на вулиці Леся Сердюка, 16 коштує 65,5 млн грн, що приблизно на 10 млн більше за попередні розрахунки. Водночас відновлення будинку на вулиці Продольній, 3А може обійтися майже у 23 млн грн.

Окремо у 2025 році було підписано угоду з компанією «Промтекс», пов’язаною з групою «Авантаж». Вона отримала контракти на відновлення будинків у Салтівці та інших районах міста. Один із найдорожчих об’єктів — будинок на вулиці Наталії Ужвій, 72, вартість робіт на якому становить 105,9 млн грн.

За даними ХАЦ, на частині цих об’єктів також зафіксовані завищені ціни на матеріали та роботи, що ставить під сумнів ефективність використання бюджетних коштів.

У міськраді заявляють, що у 2025 році планують відновити близько 200 житлових будинків. За словами директора департаменту Костянтина Лиски, роботи вже розпочато на 70 об’єктах. Проте в більшості випадків вони обмежуються мінімальним ремонтом і не забезпечують повноцінного повернення мешканців до нормальних умов життя.

Ключова проблема залишається незмінною — відсутність прозорої та зрозумілої схеми для жителів Харкова. Люди не знають, за яким принципом формується черга на капітальний ремонт і коли саме їхні будинки отримають фінансування. Навіть підписані договори не гарантують швидкого початку робіт, що лише посилює соціальну напругу в місті.