ЗМІ згадали найгучніші земельні скандали столиці
Скандали навколо незаконного будівництва можуть тривати роками і навіть, коли здається, що справедливість нарешті взяла гору, фінал історії насправді залишається відкритим.
ЗМІ розбирались, в якому стані нині перебувають найскандальніші столичні забудови, передає СтройОбзор із посиланням на Каштан.
Заповідний Китаїв
Орендатором земельних ділянок у Китаєві досі є ТОВ «Київська овочева фабрика», яка в останні роки раптово відчула смак до комерційного будівництва і уклала інвестиційний договір з компанією «KAN Development». Одним із засновників та власників компанії чисто випадково виявився Ігор Ніконов, колишній перший заступник голови КМДА Віталія Кличка.
21 лютого 2024 року Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову Офісу Генпрокурора щодо скасування передачі під забудову Китаївського городища. Це рішення викликало неабиякий суспільний резонанс. У квітні активісти опублікували на сайті Київради петицію «Захистити від забудови Поселення часів Київської Русі в урочищі Китаїв». Петиція зібрала понад 8600 підписів і була розглянута Віталієм Кличком, який відхилив вимоги активістів під тим приводом, що можливість практичної реалізації петиції «залежатиме від результатів розгляду Київською міською радою питання поновлення договорів оренди зазначених у листі земельних ділянок».
І Київрада дійсно розглянула це питання: на пленарному засіданні 4 липня депутати, не блимнувши оком, подовжили для ПАТ «Київська овочева фабрика» оренду землі у Китаєві, благословивши забудову заповідного городища. Отже, сьогодні забудовники виграють у громади «всуху». До речі, днями скандал навколо Китаєва отримав нетривіальне продовження: журналісти медіаресурсу «Межа» запідозрили, що донька засновника «KAN Development» Алевтина Ніконова може мати російське громадянство.
Наразі наявність російського паспорта в Алевтини Ніконової зі зрозумілих причин підтвердити або спростувати неможливо, однак згідно з базою даних Opendatabot Мурованський Гліб Анатолійович дійсно володіє 19 відсотками «КАН Девелопмент». До речі, це більше, ніж та доля, якою розпоряджається його тесть: сам Ніконов є власником лише 16 відсотків компанії.
Протасів Яр
У липні 2022 року Київрада надала цій місцевості статус заказника, проте забудовники не залишають надії оскаржити це рішення. Крім того, вони намагаються опротестувати право сервітуту – вільного проходу людей Протасовим Яром.
«Нагадаємо, що Верховний суд частково вирішив цей спір. Він залишив у силі рішення апеляційного суду про встановлення сервітуту (фактично зафіксував право відвідувачів заказника вільно ходити його територією, в тому числі тією, що належить забудовнику). Але частину справи, що стосувалась вимоги скасувати рішення про створення заказника, повернув для повторного розгляду в апеляційний суд. Тож питання буде розглядатись повторно», – повідомляє ГО «Захистимо Протасів Яр».
30 липня 2024 року в Північному апеляційному суді Києва мало відбутися засідання за позовом забудовника (ТОВ «Протасів Яр») про скасування рішення Київради про створення заказника Протасів Яр. Проте за клопотанням Київради засідання було відкладено, з чим погодилися обидві сторони.
«Ми розуміємо, що судова боротьба може тривати роками і найбільш ефективний та швидкий варіант її завершення – компроміс. Але виключно за умови збереження заказника повністю чи більшої частини у вигляді, що убезпечує його від юридичних ризиків на майбутнє. Тому чи будемо ми боротись? Так. Чи свідчить наша здатність іти на компромісти про щось протилежне – ні, ми просто шукаємо практичні рішення. Якщо не знайдемо – не зупинимось», – пояснили своє рішення активісти.
Наступне засідання суду в справі Протасового Яру призначено на 18 вересня.
Садиба Зеленських
Уперше Садибу міщан Зеленських – історичну будівлю кінця XIX століття, що була розташована на вулиці Олександра Кониського (раніше Тургенєвській) – намагалися знести ще 2018 року. З того часу містозахисник Дмитро Перов, забудовник влаштовував такі спроби щонайменше раз на рік, і цього літа нарешті досяг своєї мети. 19 липня 2024 року історичну будівлю таки було знесено: поліція приїхала на місце події вже на завершальній стадії роботи екскаваторів.
«Місто позиватиметься в суді до забудовника, який несанкціоновано зніс садибу Зеленських, та до власників будівлі, яку нахабно знищили. І вимагатиме заново відбудувати садибу в тому вигляді, який вона мала», – пообіцяв 22 липня Віталій Кличко.
Він же наступного дня повідомив, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА підписав меморандум із власниками будівлі, згідно з яким власники зобов’язуються відновити Садибу Зеленських, а також забезпечити відкритість цього процесу.
У свою чергу, Нацполіція відкрила за фактом руйнування Садиби кримінальне провадження за ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу – умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин. Ще через кілька днів Офіс Генерального прокурора повідомив, що співвласнику Садиби Зеленських, який наказав її знести, оголошено підозру за ч. 1 ст. 388 КК – умисне знищення майна, на яке судом накладено арешт.
Якому з двох співвласників Садиби повідомлено про підозру, в Офісі Генпрокурора не уточнили. За даними ЗМІ, які посилаються на Державний реєстр речових прав, власниками будівлі на вулиці Кониського, 22, (адреса знесеної Садиби Зеленських) є громадяни Єгор Сібілєв та Михайло Гречко. За інформацією активістів-пам’яткозахисників, незаконний демонтаж будівлі здійснювала підрядна компанія ТОВ «Сервіт», яка діяла в інтересах ТОВ «Тургенєв Білд», власника клубного будинку Turgenev, що знаходиться поруч із знесеною Садибою.
У свою чергу, Міністерство культури та інформаційної політики нарешті погодилося визнати демонтовану Садибу Зеленських пам’яткою архітектури. Це знакове рішення було ухвалено 23 липня – через чотири дні після знесення будівлі, тобто, як кажуть, «краще пізно, ніж ніколи». Тепер, як стверджують у Мінкульті, справа за Департаментом охорони культурної спадщини КМДА. Згідно з законом «Про охорону культурної спадщини» Департамент має офіційно внести Садибу Зеленських до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва та надати їй статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.
«Після отримання відповідного наказу, МКІП оперативно внесе багатостраждальний будинок до Реєстру», – пообіцяли в міністерстві.
Проте поки що Департамент охорони культурної спадщини не поспішає це робити, тож активісти виходять на мітинги під КМДА, вимагаючи звільнення директорки Департаменту Марини Соловйової і надання охоронного статусу всім історичним будівлям Києва старше 100 років.
Солом’янський парк
А тепер нарешті – трохи гарних новин. Багато хто з киян пам’ятає один з найскандальніших випадків із незаконними забудовами, коли в жовтні минулого року частина схилу Солом’янського ландшафтного парку обвалилася у викопаний поруч будівельний котлован.
Не пройшло і пів року, як Державна інспекція архітектури та містобудування звернулася до суду через порушення на будівництві за адресою Шаповала, 1-3, на якому й стався горезвісний обвал. Крім того, 15 березня ДІАМ ухвалила рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для цього об’єкта, який, за задумом забудовника ТОВ «Смарт-Девелопмент», мав стати багатоповерховим житловим комплексом.
У квітні цього року на будівництво було накладено арешт, а 19 липня ГО «Збережемо Солом’янський парк» повідомила, що виграло справу проти забудовника в Господарському суді Києва.
«Суд повністю задовольнив позовні вимоги ГО «Збережемо Солом‘янський парк» та скасував рішення Київської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Смарт-Девелопмент» по вулиці Шаповала 1-3!», – повідомили активісти в соцмережі X.
