Де взяти кошти на відновлення України

Українські урядовці, бізнес, науковці та громадський сектор разом з нашими міжнародними партнерами активно працюють над розробкою бачення пріоритетів майбутньої відбудови та формуванням інфраструктури України, яка постраждла від війни. 

Але наразі власних коштів вистачає переважно на фінансування воєнних витрат, тоді як соціальні виплати значною мірою забезпечуються коштом фінансових надходжень від міжнародних партнерів. А от відбудова країни потребує ще більших надходжень, передає СтройОбзор із посиланням на Ліга. Нет. 

Про пріоритети української влади у повоєнній відбудові країни розповідав заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, який курує на Банковій економічний блок. За його словами, структура потреб держави Україна виглядає так: "Базова потреба — щоби наша держава продовжила функціонувати. Це не відбудова, це щоби виплачувались пенсії, зарплати. Друге — швидка відбудова. Третє — масштабна відбудова".

Отже, зараз найголовніше — виживання держави, що ніяк не пов’язано з відновленням. Наступний етап — так званий Fast Recovery Plan (План швидкого відновлення), у випадку з яким є більш-менш чітке розуміння, що треба відновлювати і хто за це відповідатиме.

Етап відбудови пов’язаний насамперед із задоволенням потреб населення. Ідеться про:

• відновлення житла;
• відбудову критичної інфраструктури (електро-, тепло-, водопостачання, мобільний зв’язок тощо);
• гуманітарну сферу (школи, лікарні, дитсадки);
• транспортну інфраструктуру (дороги, мости).

Для цієї роботи уряд створив спеціальний орган — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Воно стало результатом об’єднання Укравтодору та Держагентства інфраструктурних проєктів.

Сфера відповідальності Агентства відновлення виходить за межі транспортної інфраструктури й охоплює також будівництво і реконструкцію житлових об’єктів, об’єктів соціальної сфери і громадського призначення, ЖКГ, енергетичної інфраструктури, захисних споруд тощо.

Як зазначив голова Агентства Мустафа Найєм, пріоритетними будуть проєкти у найбільш постраждалих регіонах — Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській, Житомирській та Київській областях.

Президент Володимир Зеленський вже заявляв про потребу в 17 млрд дол. лише на Fast Recovery Plan. При тому, що Державний бюджет може запропонувати значно менші суми. Так, в бюджеті на 2023 рік передбачено 52,5 млрд грн на Фонд ліквідації наслідків агресії РФ. Це трохи менше як 1,4 млрд. дол.  Насамперед гроші підуть на будівництво та ремонт громадських будівель, житло для постраждалих від війни, закупівлю шкільних автобусів і спецтранспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств. Крім згаданих 52,5 млрд грн держава різними шляхами планує виділяти додаткові кошти на відновлення. Зокрема, передбачено 5,3 млрд грн субвенцій місцевим бюджетам, 2 млрд грн з Держфонду регіонального розвитку, та ще деякі менші суми. Але це далеко не 17 млрд. дол.

Допомога партнерів 

Наприкінці січня Євросоюз дав старт донорській координаційній платформі для відновлення України. Сам ЄС готовий виділити на проєкти швидкого відновлення 1 млрд євро. Акумулювання коштів для відновлення України відбувається також через фонд при Світовому банку та міжнародний спецфонд для відновлення енергетики.

Окремі країни також організовують свої фонди, як от Данія, яка виділяє для потреб України 1 млрд дол., з яких 0,4 млрд дол. підуть на повоєнне відновлення. Щоправда, не прямо, а через фінансування данських компаній. Міжнародна допомога для України надходить і через офіційну фандрейзингову платформу United24. Розраховує Україна й на ще одне джерело фінансування — репарації від РФ та конфісковані російські активи. Але ця перспектива віддалена у часі, й розраховувати на неї принаймні цього року не має сенсу.

Ситуація сьогодні

За даними Міністерства фінансів України, в 2022 році Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділив 1,05 млрд євро в рамках реалізації спільних інвестиційних проєктів на фінансування заходів з підготовки об’єктів житлово-комунального господарства до опалювального сезону.

Крім того, гроші пішли на відновлення та модернізацію постраждалих внаслідок бойових дій дорожніх об’єктів, зокрема штучних споруд та залізничної інфраструктури, електропостачання, теплопостачання і водопостачання, об’єктів житлово-комунальної інфраструктури, забезпечення енергоефективності та енергозбереження.

Протягом вересня та жовтня 2022 року кошти ЄІБ у розмірі 1 млрд  євро надійшли до  спеціального фонду держбюджету. Водночас 50 млн євро з виділених ЄІБ кредитних коштів було спрямовано державному підприємству "Укренерго" для фінансування допоміжних послуг, балансування виробництва та споживання електричної енергії.

В рамках фінансування вищезазначених заходів 400 млн євро було спрямовано Державному агентству автомобільних доріг України для забезпечення заходів з підтримки функціонування дорожнього господарства та транспортної інфраструктури в умовах воєнного стану.

Кому підуть гроші 

Заявки на отримання коштів з Фонду відновлення зможуть подавати представники обласних та Київської міської держадміністрацій до Мінінфраструктури, Міненерго, МОЗ та МОН. Єдиного розпорядника коштів на відновлення в Україні не буде.  

Проблемою може стати той факт, що на кошти з Фонду відновлення можуть претендувати лише голови областей. А мери міст та громад стають залежними від них. Попри створення спеціальних робочих груп, які вивчатимуть заявки на отримання коштів, фінальне рішення ухвалюватимуть міністерства й уряд. Тож процес розподілу коштів буде централізованим і функціонуватиме в "ручному режимі".

Що маємо

А от щодо фінансування етапу масштабного повоєнного відновлення — конкретики ще менше.

Згідно з державним Планом відновлення, представленим українською урядовою делегацією в липні 2022 року в швейцарському Лугано, "план Маршалла" для повоєнної України розрахований на 10 років та оцінюється в 750 млрд. дол. 

Як уточнював Ростислав Шурма, джерела отримання цих коштів можуть бути різними. Це і міжнародні урядові кошти, і репарації та конфісковані російські активи, і концесійний капітал. Але головне потенційне джерело — приватний капітал. На думку заступника голови ОП, саме від об’ємів приватного капіталу залежатиме успішність масштабного відновлення.

СтройОбзор нагадує, Президент Володимир Зеленський підписав Закон №7198 про компенсацію за зруйноване житло.