В Києві хочуть обмежити максимальну висоту забудови на Подолі

Департамент охорони культурної спадщини Києва планує встановити нові обмеження по висотності забудови на Подолі.

Про це повідомила очільниця департаменту Марина Соловйова, передає СтройОбзор із посиланням на Твоє місто. 

Департамент планує скасувати власний наказ від травня 2022-го про встановлення нових обмежень по висотності забудови на Подолі у межах 27 метрів та 42 метрів. Також Департамент хоче ввести мораторій на забудову будинків, яким понад 100 років. Окрім цього, місто на законодавчому рівні хоче встановити жорсткішу відповідальність за знесення історичної будівлі та прописати вимогу до власників, які довели їх до руйнування, повернути такі об'єкти місту.

«У травні 2022-го вийшов наказ Департаменту охорони культурної спадщини, яким були затверджені межі та режими використання зон охорони пам’ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», яким була визначена гранична висота зони регулювання забудови – 27 метрів, а на окремих ділянках – до 42 метрів. У мене є ця документація, буду її дуже ретельно вивчати. Як на мене, на всьому Подолі має бути 15 метрів, як було раніше. Вживатиму певних заходів, згідно із законодавством, для того, щоби зберегти Поділ», - повідомила Марина Соловйова.

Вона також підтвердили введення мораторію на руйнування будинків, яким більше 100 років.

«У Києві дуже багато будинків так званої фонової забудови, не внесених у реєстри. Вони не відповідають усім критеріям для цього, але дуже цінні. Тому ми вже готуємо документи для Київради з проханням, аби депутати прийняли мораторій на заборону знесення будівель, яким сто і більше років, щоб це не було так, що якщо будівля не має статусу пам'ятки, то її запросто можуть знести. Цього не має бути. Думаю, Київрада проголосує за мораторій», - додала керівниця департаменту .

У планах Департаменту також збільшити відповідальність забудовників за знесення історичної будівлі на законодавчому рівні та можливість повернути будівлю у недобросовісного забудовника.

«По-перше, хочемо збільшити адміністративну відповідальність власника за руйнацію історичної пам’ятки та доведення її до такого стану, коли пам’ятку варто виключати з реєстру. По-друге, це можливість повернення будівлі місту, якщо приватний власник її не відновлює, не реставрує, а доводить до руйнівного стану. Це має бути законодавчо закріплене. Важливо, щоб була відповідальність забудовника, бо сьогодні він може знести будівлю і сплатити невеликий штраф за це. Має бути жорсткіша відповідальність! Такі ініціативи ми вже підготували. Тепер працюватимемо з комітетами Верховної Ради», - пообіцяла службовиця.

Також чиновниця закликає великий бізнес долучитися до проєктів з відновлення старовинних будинків.

«У нас багато заможних людей, які могли б узяти об'єкти для відновлення. Наприклад, реставрація церкви Спаса на Берестові – на це пішли тільки меценатські кошти. Богдан Батрух, наприклад, реставрує будинок зі зміями та каштанами. Я допомагала йому, там дуже добра робота триває. Якби в нас було більше таких меценатів, готових своїм коштом не знести старовинну будівлю, щоби збудувати хмарочос на 20 поверхів, а зберегти те, що є, було б набагато краще», - додала Марина Соловйова.