Махінація на 282 мільйони: фігуранти справи щодо привласнення майна “Київміськбуду” постануть перед судом

Як стало відомо КВ, наразі правоохоронці вивчають факти можливого заволодіння майном ПрАТ “Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд” – нерухомості в житловому комплексі (ЖК) “Чарівне місто” (вул. Бориспільська, 18-26, Дарницький район столиці).

Відповідне слідство здійснюється в рамках відразу двох кримінальних проваджень, які були відкриті Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань (ГСУ ДБР): №42021000000002392 від 19 листопада 2019 року та №62024000000000720 від 16 серпня 2024 року (ця справа була виокремлена з попередньої, про що мова йтиме нижче). 

Фігурантам даних справ інкримінується вчинення злочинів, передбачених низкою статтей Кримінального кодексу (КК) України, зокрема:

• ч.5 ст. 191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою;
• ч. 3 ст. 206-2 – організація протиправного заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду;
• ч. 1 ст. 361-2 – несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства тощо.

Складні схеми

У 2020 році ПрАТ “ХК “Київміськбуд” взялося добудовувати низку комплексів державної корпорації “Укрбуд” – після того, як остання зазнала “фінансового краху” і не змогла виконувати свої зобов’язання перед інвесторами, тобто покупцями квартир. Зокрема, у тому ж році, 4 вересня, було укладено договір про будівництво ЖК на вул. Бориспільській, 18, який зводився “під прапорами” “Укрбуду”. Сторонами у цій угоді стали установа “28 управління начальника робіт (УНР)” Міністерства оборони України (це – замовник будівництва ЖК “Чарівне місто” ще за тих часів, коли цей комплекс зводився згаданою держкорпорацією), а також ТОВ “Фортабуд” і ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, яким вказана держструктура, відповідно до договору, передала функції замовника. 

Також даною угодою і додатковими договорами до неї були передбачені чіткі розподіли площ нерухомості у ЖК, які мали б отримати сторони після введення цього комплексу в експлуатацію. У судових ухвалах по вказаним провадженням відсутні чіткі дані стосовно того, по скільки “квадратних метрів” було “обіцяно” “Київміськбуду”, “Фортабуду” і “28 УНР”. Але, зокрема, відомо, що остання установа мала б отримати 5% від загальної площі квартир. 

Втім, як зазначено в цих судових документах, надалі один з фігурантів даної справи, за попередньою змовою з директором ТОВ “Укрбудпереказ”, про яке мова йтиме нижче, вирішили протиправно заволодіти майном ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», “обернувши його на свою користь і на користь інших осіб”. Тобто, йшлося про ту нерухомість, яка мала би бути передана саме “Київміськбуду” – приміщення в Центрі обслуговування населення на території цього ЖК та машиномісця в напівзаглибленому паркінгу (Х черга будівництва даного комплексу). І у цій схемі прямо чи опосередковано були задіяні ТОВ “Фортабуд” та інші компанії, так чи інакше дотичні до будівництва ЖК “Чарівне місто”.

У держреєстрі судових рішень прямо не зазначаються ім’я та прізвище вищезгаданого фігуранта – через презумпцію невинуватості. Проте, в українських медіа вже оприлюднювалася інформація про те, що йдеться про Дмитра Кравченка – ексдиректора ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Капітал”, яке було управителем фондів фінансування будівництва (ФФБ) об’єктів корпорації “Укрбуд”, тобто займалося збором у інвесторів коштів на зведення комплексів та розподілом цих фінансових ресурсів. Підтвердженням цього є наявна у судових ухвалах інформація, що цей фігурант у 2007-2012 роках був керівником вказаної компанії, як це було і насправді. При цьому, правоохоронці зазначили, що “ФК “Житло-Капітал”, як і деякі інші компанії-фігуранти, підконтрольні вказаному громадянину.

Так, за версією слідства, 9 лютого 2021 року Дмитро Кравченко спільно з іншими особами, яких правоохоронці не називають, організували складання підробленого документу – листа ТОВ «Фортабуд» на адресу ТОВ “ФК Житло-Капітал”, в якому перша компанія повідомила другій про те, що у 2018 році «Фортабуд» уклало договори купівлі-продажу майнових прав на Центр обслуговування населення та напівзаглиблену автостоянку на території ЖК “Чарівне місто” і що відповідні приміщення не входять до площ, належних “УНР 28” і ПрАТ «ХК «Київміськбуд». При цьому, правоохоронцям стало відомо, що насправді такі договори купівлі-продажу у 2018 році не укладалися, а підпис під листом до “ФК “Житло-Капітал” був виконаний не директором ТОВ “Фортабуд”, а іншим громадянином, чию особу правоохоронці поки що не встановили.

Того ж дня, 9 лютого, між ТОВ “Фортабуд” і ТОВ “ФК “Житло-Капітал” були складені та укладені додаткові переліки об’єктів інвестування. Згідно з цими документами, “Фортабуд” передало “ФК “Житло-Капітал” майнові права на вищезгадані об’єкти нерухомості задля їх подальшого продажу. Ці переліки правоохоронці також вважають підробленими, адже неустановлені слідством особи виконали підписи на них від імені директора ТОВ “Фортабуд”, а також проставили на цих підписах печатки даної компанії.  

Як вважають правоохоронці, у подальшому Дмитро Кравченко залучив свою дружину та інших осіб для реалізації наступного етапу цієї схеми – укладання договорів участі у ФФБ задля подальшого отримання вищезгаданих об’єктів нерухомості у власність. Тобто, фактично йшлося про залучення “фіктивних покупців” цих об’єктів. Надалі, у період з 15 лютого по 26 лютого 2021 року між ТОВ “ФК “Житло-Капітал” і трьома фізичними особами, чиї імена та прізвища правоохоронці не уточнюють (серед них була і дружина Дмитра Кравченка) були укладені відповідні договори.

При цьому, правоохоронці з’ясували, що договори між вказаною компанією та дружиною Дмитра Кравченка датовані тим періодом, коли остання знаходилася за межами України, а саме в Домініканській Республіці. Крім того, слідчі встановили, що два інших “покупця” не мали на “меті участі у вказаному ФФБ, отримання даних об`єктів нерухомості у власність та сплати обумовлених коштів” і що ці угоди були підписані ними за проханням невстановленої особи.

Разом з тим, у ДБР встановили, що задля недопущення вилучення вказаних угод правоохоронними органами і приховування анкетних даних фізичних осіб, які їх підписували, Дмитро Кравченко і посадовці ТОВ “ФК “Житло-Капітал” намагалися створити видимість, що ці документи нібито були вилучені під час обшуку, який начебто відбувся 8 лютого 2022 року в рамках цього ж кримінального провадження. З цією метою, за інформацією слідства, фігуранти навіть “створили” ухвалу Печерського районного суду від 2 лютого 2022 року, якою начебто було надано дозвіл на такий обшук – тобто, насправді такої ухвали не існувало. 

Про цей факт ДБР стало відомо після того, як правоохоронці вже після свого розслідування намагалися отримати доступ до документів ТОВ “ФК “Житло-Капітал”. При цьому, фігуранти “спалилися” на невеликій дрібниці. Так, у протоколі обшуку, якого насправді не було, було зазначено прізвище прокурора, який не перебував у групі прокурорів по цій справі. І надалі вказані угоди все ж були вилучені “справжніми” правоохоронцями під час “справжнього” обшуку, який відбувся у серпні 2023-го.

Що стосується оплати за вищезгаданими угодами, то задля “підтвердження нібито реалізації вказаних об’єктів, планувалося використати грошові кошти сумами від 123 тис. гривень до 12,2 млн гривень шляхом здійснення багаторазових циклічних операцій між ТОВ «ФК «Житло-Капітал», ТОВ «Каса народної допомоги» і ТОВ «Укрбудпереказ» (ці компанії, за даними слідства, підконтрольні Дмитру Кравченку.) з використання банківських рахунків вказаних товариств, відкритих в АБ «УкргазБанк». Зокрема, у період з 15 лютого по 1 березня 2021 року було проведено 303 такі циклічні багаторазові фінансові операції, тобто перерахування одних тих самих коштів багато разів, шляхом штучного внесення інвестиційних внесків на суму 282,5 млн гривень від імені вищезгаданих трьох “покупців”. Насправді, за інформацією правоохоронців, дані особи ніяких коштів нікуди не вносили. 

Надалі, за інформацією судових ухвал, нерухоме майно було оформлене на дружину Дмитра Кравченка, але чи стала вона одноосібною власницею, чи ці об’єкти реєструвалися на когось ще, наразі достеменно невідомою

Тобто, вочевидь, йдеться про те, що організатори цієї схеми та фігуранти даної справи просто “перекидали” вже наявні на рахунках згаданих компаній кошти між рахунками цих же компаній – щоб “на папері” зафіксувати, що за вищезазначені об’єкти нерухомості начебто здійснюється оплата. У результаті вчинення вказаних дій, як встановили у ДБР, “Київміськбуду” була спричинена матеріальна шкода у сумі 282,5 млн гривень – саме таку суму “прогнали” через банківські рахунки і, схоже, саме такою є вартість нерухомості, на яку поклали око ділки. Вказаний розмір збитків був підтверджений проведеною в рамках цієї справи судово-економічною експертизою від 23 листопада 2023 року.

У червні 2024 року правоохоронці за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора повідомили про підозри низці фігурантів даних справ. Так, Дмитру Кравченку слідчі офіційно інкримінували вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України. Крім того підозри отримали службовець Державної податкової служби та керівник управління одного з відділень “Укргазбанку”: їм обом інкримінується ч. 1 ст. 361-2 КК України, а податківцю ще й несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (ч. 2 ст. 362 КК України). За даними слідства, ці громадяни є знайомими Дмитра Кравченка і надавали йому службову інформацію з банку та податкової служби відповідно, яка, цитуємо, “допомогла реалізувати схему заволодіння майном”.

Надалі усім цим особам було обрано запобіжні заходи – наприклад, Дмитра Кравченка посадили під варту з альтернативою внесення застави в сумі 282,6 млн (!) гривень. 16 серпня 2024 року із “першого” кримінального провадження по цій історії було виділено “друге” – задля того, щоб вести слідство по одному з фігурантів окремо. Менше ніж через тиждень, 21 серпня, прокурор по “першій” справі прийняв рішення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування. Тобто, почалася підготовка до передачі даного провадження до суду для розгляду по суті.

Цікавим є і той факт, що у серпні 2024-го один із підозрюваних по “першій” справі повідомив колегії суддів Київського апеляційного суду, яка розглядала одне з його клопотань, що наразі ЖК “Чарівне місто” не містить у своєму складі Центру обслуговування населення та напівзаглибленої автостоянки. Більше того – він посилався на те, що у червні 2021 року до проєкту цього комплексу було внесено зміни, згідно з яких замість будівництва вказаних об’єктів було вирішено звести “додаткові” будинки з квартирами. Тобто, підозрюваний вказував на те, що насправді майна, яке було начебто втрачено “Київміськбудом”, не існує й існувати не буде. Наразі інтригою залишається, наскільки у ДБР сприймуть такі аргументи.

Що відомо про фігурантів

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Фортабуд” було зареєстроване у Києві в жовтні 2015 року. Його керівником з грудня 2022 року є Дмитро Ящук, а засновниками – мешканець міста Вишневе Київської області Антон Шевченко і киянин Павло Костюченко. Останній також є співвласником даної компанії, а раніше, з липня 2021 року і до призначення Ящука, був директором цієї ТОВки. Ще одним кінцевим бенефіціаром “Фортабуду” зазначено мешканця Києва Павла Гуцала.

У свою чергу ТОВ “ФК “Житло-Капітал” і ТОВ “КНД” більш ніж очевидно пов’язані між собою. Зокрема, перша компанія виступає співзасновником другої, а ще одним співзасновником “Каси народної допомоги” є ТОВ “КТК-Груп”, яке також є одноосібним засновником “ФК “Житло-Капітал”. При цьому, система Youcontrol відносить ці три ТОВки до т.зв. “групи Максима Лапи”, яка об’єднує більше двох десятків компаній, зайнятих переважно у сферах надання фінансових послуг, зокрема кредитування та фінансування будівництва. Ключовою особою цієї групи є підприємець Максим Лапа. Вочевидь, до діяльності цих компаній має причетність і вищезгаданий Дмитро Кравченко – окрім інформації від правоохоронців про це, наприклад, свідчить той факт, що у 2022 році він сам називав себе директором ТОВ “ФК “Житло-Капітал”, хоча де-юре ним вже не був.

Не чужою для цих компаній є і вищезгадане ТОВ “Укрбудпереказ”. Так, в рамках вищезгаданих справ правоохоронці встановили, що ця компанія, а також ТОВ “КНД” і ТОВ “ФК “Житло-Капітал” фактично “базуються” в будівлі на вул. Протасів, Яр, б. 2Д, яка належить Дмитру Кравченко. При цьому, ДБР стало відомо, що податкова звітність цих трьох ТОВок подається з однієї IP-адреси.

Крім того, зв’язки ТОВ “ФК “Житло-Капітал” і ТОВ “Каса народної допомоги” мав або досі має і Максим Микитась (на колажі ліворуч) – очільник держкорпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки) і народний депутат VIII скликання Верховної Ради (2016-2019 роки, у парламенті представляв виборчий округ №206 в Чернігівській області). Наприклад, у 2009-2012 роках засновником ТОВ “Каса народної допомоги” був Сергій Якусевич – помічник-консультант Микитася у Верховній Раді. У 2020 році “Українська правда” навіть повідомляла, що ТОВ “Каса народної допомоги” зареєстроване в будинку Якусевича.

Як раніше писала КВ, протягом першого півтора десятка років XXI століття “Укрбуд” був активним гравцем на ринку будівництва житлової нерухомості в Києві та Київській області. Під його брендом було заявлено будівництво майже трьох десятків житлових комплексів, але фактично державні компанії зі складу цієї корпорації долучилися до зведення всього лише трьох ЖК. Усі інші житлові проєкти будувалися приватними компаніями, які просто, незрозуміло на яких підставах, використовували “прапори” державної корпорації та які на той час прямо чи опосередковано належали Максиму Микитасю. 

Втім, тривати вічно ця “ідилія” не могла, і близько п’яти років тому “Укрбуд” почало лихоманити: спочатку з’явилася інформація про фінансові проблеми забудовника, а потім були заморожені роботи на 26 об’єктах будівництва. Головною причиною такої ситуації інвестори даних ЖК – близько 13 тис. сімей – називали різні зловживання осіб, які організовували ці роботи, у тому числі й розкрадання коштів.

До слова, ще до “загибелі” “Укрбуду” контролюючі та правоохоронні органи неодноразово цікавилися співпрацею компаній із його орбіти з ТОВ “ФК “Житло-Капітал” і ТОВ “КНД”. 

Наприклад, у листопаді 2015 року слідчі Державної фіскальної служби України відкрили справу за фактами можливого розкрадання 541 млн гривень інвесторів структур “Укрбуду” в 2012-2014 роках, які були внесені ними до ФФБ. Серед тих, хто міг бути причетним до таких злочинів, “фіскали” називали посадовців вищезгаданих двох компаній. А надалі слідчі ДБР, в рамках відкритого у серпні 2019 року провадження, встановили, що протягом 2016-2019 років з ТОВ “ФК “Житло-Капітал” за сумнівних обставин було виведено понад 180 млн гривень, що стало причиною “замороження” будівельних робіт на об’єктах “Укрбуду”. За інформацією правоохоронців, задля розкрадання коштів укладалися сумнівні договори “про надання послуг”, а одержувачами грошей були фізичні особи, що підконтрольні посадовцям низки компаній, які брали участь в будівництві ЖК під брендом “Укрбуду”.

Як зазначалося вище, надалі завершення робіт на об’єктах “Укрбуду” було доручено ПрАТ “ХК “Київміськбуд” – йшлося про добудову 18 житлових комплексів, серед яких – “Гармонія”, “Сонячна Рів’єра”, “Пектораль”, “Новомостицький”, “Харківський”, “Шевченківський”, “Злагода”, “Подол Град” тощо. Незважаючи на коронавірусний карантин 2020-2021 років, “Київміськбуд” до початку повномасштабної війни, до лютого 2022-го, ввів в експлуатацію 10 з цих ЖК. 

Затримки по закінченню інших об’єктів у компанії в березні 2023 року пояснювали декількома причинами, серед яких – невирішенням земельних питань по ділянкам під цими комплексами (приклад – ЖК “Арт Хаус”) та фінансовими негараздами. Під останніми у “Київміськбуді” мали на увазі те, що фонди фінансування будівництва, мовляв, були спустошені, і до того ж – все те ж ТОВ “ФК “Житло-Капітал” начебто не поспішало перераховувати новому забудовнику кошти, які інвестори сплачували за квартири в “колишніх” комплексах “Укрбуду”. 

Не фоні усіх цих скандалів у березні 2023 року “Київміськбуд” звернувся до Київської міськдержадміністрації (КМДА) з проханням виділити грошові кошти в сумі 1 млрд гривень на добудову низки комплексів, серед яких – ЖК “Абрикосовий”, “Miraх”, “Урлівський-1 і “Урлівський-2”. При цьому, тоді в “Київміськбуді” зазначили, що для повного завершення усіх проектів збанкрутілого “Укрбуду” компанії не вистачає 1,7 млрд гривень – з урахуванням динаміки зростання вартості будівельних матеріалів та енергоносіїв. Також в компанії нагадали, що ще до повномасштабної війни “Київміськбуд” просив надати державні гарантії на отримання кредиту, який би допоміг збільшити темпи будівництва та розпочати нові черги будівництва в комплексах “Укрбуду”, проте всі такі розрахунки та пояснювальні записки Кабмін, мовляв, залишив без відповіді.

Втім, отримати кошти з міської скарбниці “Київміськбуду” не судилося. Після декількох журналістських розслідувань щодо фактів можливих корупційних правопорушень з боку багаторічного голови правління – президента цього ПрАТ Ігоря Кушніра (на колажі праворуч, очолював цього забудовника з квітня 2012 року по грудень 2023 року) останнього спочатку було відсторонено від займаної посади, а вже 20 грудня 2023 року стало відомо про його звільнення. Втім, у Київраді, яка після цих матеріалів у медіа взялася вивчати питання “докапіталізації” ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, чомусь не знайшли ніяких порушень з боку керівників цієї компанії або інших осіб. Замість пошуку винних у тій ситуації, яка склалася, міськарада рекомендувала столичній владі звернутись до Кабміну з вимогою щодо компенсації «Київміськбуду» сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівельної корпорації «Укрбуд», у сумі 2,28 млрд гривень.

ПрАТ “ХК “Київміськбуд” де-юре було зареєстроване у серпні 1995 року, але де-факто компанія веде свою історію з середини ХХ століття – коли було створене Головне управління житлового і цивільного будівництва при Київському міськвиконкомі. Наразі 80% акцій цієї холдингової компанії знаходяться у власності територіальної громади Києва. З лютого 2024 року дане ПрАТ очолює Василь Олійник – екскерівник ТОВ “Спецбуд-Моноліт” (2018-2024 роки), яке входить до орбіти впливу засновниці девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової.