Експерти: що відбувається з нерухомістю у Києві на тлі енергоколапсу

Ринок нерухомості Києва фактично зупинився на тлі проблем із опаленням, електропостачанням та водопостачанням після обстрілів.

За оцінками ріелторів, до 30% вже підготовлених угод купівлі-продажу житла було анульовано, а попит на нові об'єкти скоротився більш ніж на 70%.

За словами керівника агентства нерухомості «КиївДомСервіс» Андрія Романова, після початку масштабних перебоїв із комунальними послугами у столиці покупці почали масово відмовлятися від угод, які перебували на фінальній стадії.

«25–30% угод потенційні покупці просто анулювали. Запоруки поверталися, оскільки ситуація кваліфікується як форс-мажор», - зазначив він.

Ріелтори очікують, що найближчим часом ціни на житло у так званих проблемних будинках почнуть знижуватись. Водночас, квартири в будинках з автономними системами життєзабезпечення, навпаки, можуть подорожчати. Конкретні цифри, за словами експертів, залежатимуть від того, чи вдасться місту стабілізувати комунальну ситуацію чи криза продовжуватиме заглиблюватися.

Ринок оренди відреагував швидше. Вже зараз зафіксовано зростання ставок на житло з альтернативними джерелами енергії та газу. Так, приблизно на 10% подорожчали квартири у хрущовках із газовими плитами та колонками для нагрівання води. До 15% зросли орендні ставки в будинках із генераторами для ліфтів та насосів, а також у нових житлових комплексах із безперебійним харчуванням усередині квартир.

На 10% і більше зросла вартість оренди невеликих приватних будинків із генераторами — у сегменті до 1000–1200 доларів на місяць.

«Багато хто намагається хоча б тимчасово переїхати в житло, де можна жити в теплі та зі світлом. Окрім передмістя, розглядають приватні будинки у Києві — на Осокорках, Печерську, Шевченківському районі. Там оренда сягає 5–7 тисяч доларів на місяць, хоча є й доступніші варіанти», — пояснив Андрій Романов.

Одночасно квартири у будинках без опалення почали пустіти. Орендарі масово з'їжджають, незважаючи на спроби власників утримати їх знижками до 30–40% «до весни».

Покупці також переглядають плани придбання житла у столиці. За словами Романова, багато хто тимчасово відмовився від покупки, тому що не розуміє, в якому стані опиниться житловий фонд і як жити в мегаполісі в умовах комунальної кризи.

Частина киян та переселенців їде в інші міста, де ситуація зі світлом та теплом стабільніша. Як альтернативу розглядаються, зокрема, Житомир та інші регіональні центри з більш доступними цінами на житло та меншими ризиками відключень.

«Сім'ї, які працюють на віддаленні, все частіше обирають міста, де рідше відключають світло, є всі комунікації і нижча вартість житла, при цьому до Києва можна доїхати за годину-півтори», — зазначають учасники ринку.

Змінюються і пріоритети у районах столиці. Попит знижується на Оболонь, Деснянський район, Софіївську та Петропавлівську Борщагівку, де енергетична інфраструктура постраждала сильніше та опалення відновлено не в усіх будинках.

З 70–75% угод, що залишилися, які не були скасовані, значна частина зависла. Покупці переносять терміни та продовжують аналізувати ситуацію. Додаткову гнучкість дає участь у державних програмах «еОселя» та «еВосновлення», умови яких дозволяють міняти об'єкт чи наново оформлювати документи.

Активність продавців також зменшилася. За оцінками ріелторів, кількість нових об'єктів на продаж скоротилася приблизно на 40%. Власники не поспішають знижувати ціни і нерідко винаймають квартири з продажу, особливо в будинках без опалення та води.

Загалом, з урахуванням попиту, пропозиції та кількості угод, січневе падіння ринку нерухомості у Києві оцінюється як триразове.

Поки що суттєвих змін у цінах на продаж не зафіксовано, проте експерти вважають це інерцією ринку. Протягом найближчого місяця, за прогнозами, житло у проблемних будинках почне дешевшати, тоді як квартири та будинки з автономними системами життєзабезпечення можуть зрости у ціні.